Ответы
Объяснение:
Легенда
Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король Данило сам відкривав ту касу, де працював той майстер, замикав його і випускав власноручно, коли треба було майстрові кудись вийти. Він лише один знав про все багатство короля, той майстер.
І так розжився, що не розумів, як так голодним бути. Та й одного разу каже королеві:
- Золото - цар.
А Данило поправляє його:
Ні, чоловіче, хліб - усьому голова.
- Ні, золото і срібло.
Так вони сперечалися, що король обернувся та й пішов геть з майстерні. А другого дня бачить король Данило золотий напис на стіні: «Хліб - болото, а всьому голова - срібло і золото»,
Данило нічого не сказав. Але другого дня зранку привів майстра, замкнув його; а тут вістові прилітають - ворог іде! Данило зібрав дружину, вирушають у похід. Поїхав, а про майстра забув, що замкнений. А король видав такий наказ, що ніхто не сміє до каси підходити, інакше смерть.
Минуло кілька місяців. Данило з військом повернувся додому, чекає від майстра- золотаря дарунка за перемогу, а того нема. І тут згадав. Зіскакує з коня, біжить до каси, відмикає, а на купі золота лише кістяк з майстра, а на стіні золотом написано: «Срібло, золото - то болото, а Хліб - Цар».