Ответы
Відповідь:
Прикметник - це частина мови, яка вказує на ознаки предметів, якості, риси, стани, або характеристики. В українській мові прикметники можуть змінюватися за числами, родами, відмінками і ступенями порівняння.
Прикметники можуть вживатися перед іменником і виконувати роль означення, або після іменника і виконувати роль прикладки. Прикметники також можуть вживатися самостійно як окремі слова, наприклад, "якийсь", "багатий", "голубий".
В українській мові прикметники поділяють на означальні і присвійні. Означальні прикметники вказують на якості інших предметів, наприклад, "великий будинок", "синя сукня". Присвійні прикметники вказують на належність до когось, наприклад, "мій будинок", "її сукня".
Також прикметники в українській мові можуть мати три ступені порівняння: позитивний, вищий та найвищий. У позитивному ступені прикметник має звичайну форму, наприклад, "високий". У вищому ступені прикметник закінчується на -ший або на -іший, наприклад, "вищий", "холодніший". У найвищому ступені прикметник закінчується на -най, наприклад, "найвищий", "найкращий".