Ответы
Відповідь:
У 18 столітті країни Західної Європи, такі як Франція, Великобританія, Німеччина та Іспанія, були розбудовані на основі феодальної системи і дуже відрізнялися за економічним розвитком і соціальною структурою.
У цей період у багатьох країнах Західної Європи відбувалася промислова революція, яка змінила спосіб виробництва товарів і перетворила багато міст на промислові центри. Проте, в сільській місцевості, де живість більшість населення, було досить мало змін.
Середня клас в країнах Західної Європи, такий як крамарі, майстри і дрібні крамники, почав зростати в значущості, а великий земельний шляхта, що була пануючим класом, втратила своє значення. Це сприяло поступовому зменшенню соціальних розбіжностей.
Життя у містах було досить тяжким, так як переповненість, забруднення і хвороби були поширені. Багато людей проживали в бідності, і міські органи влади не могли забезпечити достатньої кількості харчування та житла для населення.
У сільській місцевості було досить тяжко працювати, і фермери залежали від погодних умов, що часто призводило до голоду. Більшість сільського населення жило в бідності і не мала доступу до освіти або інших благ.
У цілому, життя в країнах Західної Європи у 18 столітті було складним і пов'язано з багатьма викликами, які вимагали нових рішень та інновацій.