Ответы
Ответ
У боротьбі за першість у Північно-Східної Русі можливості Московського і Тверського князівств були приблизно рівними. І Москва, і Твер знаходилися на перехресті торгових шляхів. Території обох князівств були відносно захищені від нападів і з заходу, і зі сходу густими лісами і землями інших князівств. Але московські князі виявилися спритнішими політиками. Вони зуміли налагодити хороші відносини з ординськими ханами. З 1293, протягом майже сотні років, Москва не знала ординських навал. Московські князі вміло користувалися обставинами, не соромилися підкупів, обману, насильства, для того щоб збільшити свої володіння і багатства. Вони, будучи в Орду з туго набитими гаманцями, не залишали своїм суперникам шансів отримати великокнязівський ярлик.
Віддаленість від зовнішніх ворогів і заступництво ординських ханів залучали до Москви населення з інших князівств. До багатого і щедрого московському князю потягнулися на службу і бояри.
Велике значення мала підтримка московських князів Російською православною церквою. Іван Калита умовив митрополита Петра переїхати з Володимира до Москви. Віддавши перевагу Москві, церква освятила її своїм авторитетом. Молода Москва, яка не має давніх традицій, відразу зайняла положення церковного центру, хранительки російської православної віри. А так як російський митрополит в ту пору був виразником ідеї єдності Руської землі, то з його переїздом московські князі ставали як би князями всієї Русі. І Іван Калита не забарився використати сприятливу обставину: він тоді ж проголосив себе князем московським і всієї Русі.
Піднесенню Москви сприяли і випадкові чинники.
(Вибачте якщо мало інформаціі)