Question

4. Назвати прояви неосталiнiзму в суспільно-політичному житті срор в 1970-хх роках.
Даю 100 балів​

Answer 1

Ответ:

Неосталінізм - це термін, який відноситься до відродження сталінських ідей, методів та символіки в політиці та культурі після смерті Йосипа Сталіна у 1953 році. В 1970-х роках в СРСР були деякі прояви неосталінізму, зокрема:

1. Збереження культу особистості: хоча Сталіна виключили з офіційної історії комуністичної партії після його смерті, влада зберігала культ Сталіна в середині закритих колах.
2. Запровадження "духовності": з 1970-х років у СРСР запроваджувалася політика збереження "духовної спадщини" і "моралі" сталінського періоду.
3. Відродження сталінських символів: відбувалося відродження сталінських символів, таких як портрети Сталіна, статуї і пам'ятні знаки.
4. Контроль за культурою: влада зберігала контроль за культурою, зокрема, відроджувалися пропагандистські техніки та методи.
5. Заборона дисидентства: дисидентський рух, який був підтриманий Заходом, був придушений в СРСР в 1970-х роках.
6. Реабілітація Сталінської епохи: влада почала реабілітацію сталінської епохи, зокрема, багатьох жертв політичних репресій, в тому числі Леоніда Троцького та інших лідерів опозиції, було оголошено "ворогами народу".

Answer 2

Ответ:

Период 70-80 хх. годов время легендарного застоя в жизни советского общества. После хрущевской «оттепели» , в кратчайшие сроки была восстановлена модель политической системы начала 50-х годов. Хотя массовые репрессии, диктатура и террор бесповоротно ушли в прошлое, политическая жизнь все же сохраняла черты схожести с правлением И. В. Сталина. В этот период, Л. И. Брежнев старался максимально централизовать государственное управление, не брезгуя партийным вмешательством в экономику и духовную жизнь населения. Такой политический курс на капиталистическом Западе получил название неосталинизма. В 1972 году, члены Политбюро КПСС не только отказались от критики политики Сталина, но и обвинили Хрущева в надругательстве над вождем. Тогда же было официально заявлено о возвращении к политическому курсу тирана большевика. Ярким примером практического воплощения этому является Конституция СССР 1977 года, в 6 ст. которой закреплялось доминантное положение КПСС в политической системе государства. Конституция определяла руководящую роль коммунистической партии во всех сферах жизни социума. Свое косвенное руководство партия осуществляла при помощи комсомолов, профсоюзов и других социальных организаций, пропагандирующих марксистские идеи в обществе. В этот период значительно усиливалась власть партийных чинов на местах. Вместе с тем полностью отсутствовала периодическая ротация кадров: некоторые партийные лица, которые заняли свои посты в период прихода к власти Л. И. Брежнева оставались на них вплоть до начала руководства Андропова. Номенклатура основательно закрепила свои позиции и превратилась в новое закрытое от посторонних общественное сословие.