Ответы
Ответ:
з рослин виготовляють одяг
Объяснение:
Сій льонок, як лежить льодок
Вирощування волокнистих культур, вівчарство, обробка конопель, льону та вовни, а відтак ручне ткання та вишивання були відомі в Україні від найдавніших часів. Упродовж багатьох століть ці заняття пов'язували із різноманітними технологіями, виробничими процесами, колективною працею, а також із численними віруваннями та звичаєвими нормами. Народження кожного виробу передбачало тривалий шлях від моменту висівання до ткання та пошиття.
Турбота про врожай льону виявлялася як у практичних, так і у магічних заходах. Останні зокрема відбувались у вигляді ворожінь та обрядових дій під час деяких календарних свят. Так, напередодні Нового року, сидячи за столом, селяни витягували сіно з-під скатертини — той, у кого воно виявлялось довгим, очікував доброго врожаю. Пізніше, навесні, випікаючи паски, господині сипали на піч призначене для сівби насіння льону, вірячи, що це убереже майбутні посіви від псування повитицею (вид бур'яну).
Сівба волокнистих культур розпочиналась ранньою весною і тривала до початку літа, про що в народі казали: «Сій льонок, як лежить льодок». Льон традиційно сіяли в полі, а коноплі — в городі. У поле селяни вирушали у чистому одязі. Для доброго врожаю льону в сівну коробку (тобто коробку, з якої жменею брали насіння під час сівби) клали яйце. Щоб стебла рослин були високими і тонкими, а волокно м'яким, посів мав бути густим. Через дванадцять тижнів після сівби коноплі відцвітали. Тоді селянки починали вибирати чоловічі стебла — плоскінь, жіночі ж (матки, матірка) збирали лише наприкінці серпня — на початку вересня, коли визрівало насіння. Вибирали коноплі і льон вручну, стебла рвали з корінчиками. Від цього майбутня тканина отримувала особливу міцність. Зірвані стебла льону стелили на полі, щоб вимокли під дощами, а коноплі занурювали під берегами у тихих озеречках, копанках, адже від швидкої води процес вимочування уповільнювався.
Овечу вовну від весни до осені стригли тричі — наприкінці травня, про що і нині нагадує широко відоме прислів'я: «До Миколи (22 травня за н. ст.) не сій гречки і не стрижи овечки», після Першої Пречистої (28 серпня за н. ст.) та перед Покровою (14 жовтня за н. ст.). Ось як вготовляють одяг