Question

Аналіз вірша А.Малишка "Стежина"(Тема, мета, основна думка)
Чому живе, і сам не знаю,
В моєму серці стільки літ
Ота стежина в нашім краї
Одним одна коло воріт.

Де ти, моя стежино,
Де ти, моя єдина?
Ота стежина в ріднім краї —
Одним одна коло воріт?

Дощами мита-перемита,
Снігами вметена у даль.
Між круглих соняхів у літі
Мій ревний біль, мій ревний жаль.

Де ти, моя стежино,
Де ти, моя єдина?
Ота стежина в ріднім краї —
Одним одна коло воріт?

Моя надієчко, я знаю:
Мій крик життя на цілий світ —
Ота стежина в нашім краї
Одним одна коло воріт.

Де ти, моя стежино,
Де ти, моя єдина?
Ота стежина в ріднім краї —
Одним одна коло воріт?

Answer 1

А. Малишко «Чому, сказати, й сам не знаю…» аналіз

Автор: Андрій Малишко

Рік написання: 1970

Жанр “Стежина” : пісня.
Вид лірики: філософська, патріотична

Тема “Стежина”: згадування поета про стежину в рідному краю, до рідної домівки.

Ідея  твору: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя.

Основна думка: кожна людина зажди пам’ятатиме батьківську хату і ніколи не забуде стежину до неї.

Проблематика: батьківщина і чужина, людина і мала батьківщина

Кількість строф: чотири
Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Віршовий розмір: чотиристопний ямб (2-складова стопа з наголосом на другому  складі)

Римування: перехресне (АБАБ)

Рими точні: знаю – краю, літ – воріт, виднокрузі – лузі, обніма – нема, цвіт – воріт, перемита – літа, даль – жаль

Художні засоби «Чому, сказати, й сам не знаю…» 

Метафори: «живе у серці», «обрій землю обніма», «стежина… пішла, не повертає, …стеле», «біля серця стеле цвіт», «дощами мита-перемита, дощами знесена у даль», «між круглих соняхів із літа мій ревний біль і ревний жаль»

Повтори: «мита-перемита», «ревний… ревний», «дощами… дощами», «одним одна біля воріт».

Епітети: «ревний біль і ревний жаль», «вечоровім виднокрузі», «темнім лузі», “єдина стежина”, “круглі соняхи”.

Персоніфікація: «обрій землю обніма», «стежина … пішла, не повертає, стеле…».

Риторичне запитання: Чому, сказати, й сам не знаю, / Живе у серці стільки літ / Ота стежина в нашім краю / Одним одна біля воріт.

Звертання: моя стежино, моя надієчко.