Допоможыть будь ласка!!!!
складіть розповідь презентацію “Історична пам’ять рідного міста Києва (мають бути присутні: історична пам’ять в назвах, місця історичної пам’яті, рідне місто в історичних подіях, та культурі/мистецтві)
Ответы
Ответ:Пам'ятники Києва до 1917 року
Найстарішим пам'ятником Києва традиційно вважається Пам'ятник Магдебурзькому праву (1802—08). Від нього і починається шерег встановлення монументів і споруд у Києві у добу Російської імперії, яких до Жовтневого перевороту 1917 року нараховувалось ніяк не менше 2 десятків. Чільне місце серед них посідали пам'ятники російським царям та державним діячам імперії.
Історія пам'ятників Києва у ХХ столітті
З приходом до влади більшовиків велике число пам'ятників було зруйновано і знесено, а на постаменти (місця) деяких, як у випадку з пам'ятником Щорсу, поставлено скульптури інших, вже ідеологічно «витриманих» у дусі нової влади, діячів. Водночас здобутком політики україназації 1930-х стало вшанування українських діячів культури (Пам'ятник Тарасу Шевченку), втім доба репресивних заходів («Розстріляне відродження», Голодомор, колективізація), що змінила короткотерміновий період розвитку, нагло перервала цей процес.
Після Другої світової війни визначним напрямком у зведенні пам'ятників у Києві, як і по всьому СРСР, стала монументалізація «подвигу радянського народу у перемозі в Великій Вітчизняній війні», встановлення пам'ятників окремим подіям та особам війни. Водночас споруджуються ідеологічно спрямовані пам'ятники діячам Громадянської війни в Росії та радянсько-української війни 1917—1921 років, окремим партійним і державним діячам Радянського Союзу. В часи т. зв. «Хрущовської відлиги» (1950—60-ті роки) було започатковано процес вшанування у пам'ятниках діячів української культури (пам'ятник І. Франку, 1956 рік).
Зі здобуттям незалежності України в 1991 році активізується політичне і національно-культурне відродження українського народу, яке розпочалося з демократизацією суспільного життя всередині 1980-х років. Звернення до національного коріння, розвиток національної за змістом і формою культури визначили наперед вшанування багатьох діячів української історії та культури, що отримували негативне забарвлення у трактуваннях радянського періоду, були незаслужено забуті або їм не приділялось достатньо уваги. Це відбувається паралельно з широким перейменуванням топонімів (переважно поверненням до старих назв вулиць, районів, населених пунктів тощо) і є частиною великого процесу інформаційного висвітлення, подеколи «відкриття» цілих пластів національної історії, в т. ч. і з усуненням викривлень інформації та статданих радянської (а часто і царської) історіографії, ідеології та пропаганди. На тлі цих подій не тільки з'являються монументи діячам української історії та культури, а все частіше лунають заклики до знесення пам'ятників «минулої доби».
Пам'ятник В. І. Леніну на Майдані Незалежності у Києві. Знесений у 1991 р. за рішенням Київської міськради.
Так, одним з перших знесено великий монумент (зі скульптурними групами селян і робітників) В. І. Леніну в самому центрі міста (на місці сучасного Монумента Незалежності) біля готелю «Москва» (зараз «Україна»). Однак, толерантність у підходах до історичного процесу серед науковців і фахівців, складність формування національних еліт, брак національних ідеології та виховання, подеколи брак коштів і події сучасності, породили безліч дискусій і думок щодо доцільності подальшого знесення пам'ятників діячам радянської (рідше — навіть ширше, російської) історії та культури в Києві. Ці дискусії не припиняються і в наш час (кінець 2000-х років).
Пам'ятники Києва у XXI столітті
Жертвам Голодомору 1932–1933 років, пам'ятний хрест на території Солом'янського кладовища;
Жертвам Голодомору 1932–1933 років мешканцям села Біличі, пам'ятний хрест;
Жертвам Голодомору 1932–1933 років мешканцям села Братська Борщагівка, пам'ятний хрест;
Жертвам Голодомору 1932–1933 років мешканцям села Михайлівська Борщагівка, пам'ятний хрест;
Жертвам Голодомору (на території МАУП), пам'ятний знак;
Жертвам Голодомору 1932–1933 років у Дарниці, пам'ятний хрест;
Жертвам радянських репресій (при вході до історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»);
Жертвам радянських репресій', меморіал на території історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»;
Жертвам репресій НКВС 1930–1950-х років, пам'ятний хрест біля Жовтневого палацу, по вулиці Інститутській, 1;
Пам'яті жертв голодоморів в Україні, меморіал.
Объяснение:
думаю це допоможе