Ответы
Ответ дал:
2
На мою думку Том і Гек у майбутньому залишаться друзями. Вони згадуватимуть події минулого, обговорюватимуть їх і сміятимуться.
Можливо вони шукатимуть нових пригод. А Гек може полюбити багате життя. Але це все лише
здогадки, а їхню справжню долю знає лише
автор
Том Сойєр і Гек Фін - бешкетники й вигадники, мудреці й простаки, «підприємці» і романтики, пустуни й людинолюбці. Читаючи про їхні пригоди, ми разом з ними занурюємось в яскраве, повне незвичайних подій, життя.
«Пригоди Тома Сойєра» - це гімн дитинству, перекладений прозою, як відзначав сам Твен.
По-різному живуть два брати - Том і Сид Сойєри. Зразковий хлопчик Сид - слухняний тихоня і ябеда, живе «за правилами», так, як належить жити в містечку порядному хлопчикові з ґречної родини. А Тому таке життя не до смаку - мешканці містечка вважають його бешкетником і ледарем.
Начитавшись книг, він хоче бути сміливим і справедливим, як герої, про яких він читав.
Його улюблений герой - легендарний Робін Гуд, герой англійських народних легенд і балад, отаман розбійників, захисник народу.
Кращим другом Том вибрав Гека Фіна. Нехай удома й у школі забороняють дружити з Геком, адже він невихований, «вуличний» хлопчисько; нехай усі мамаші нехтують Цього шарпака, кажучи, що він «ледар, бешкетник і нікого не слухається», - для Тома Гек - кращий друг.
Удвох вони шукають пригод.
Задум нового роману - «Пригоди Гекльберрі
Фіна» - виник у Твена ще тоді, коли він закінчував свою книгу про Тома Сойєра. І відразу ж прийшло переконання, що в цій новій книзі не Том буде головним героєм.
Марко Твен так і писав одному зі своїх друзів:
«Том Сойєр для цього не підійде». Головним героєм нового твору стає хлопчисько-
безпритульник, «романтичний бурлака» Гек
Фін.
Гек любить свої лахміття,, вільний берег ріки,
бочку, що служить йому будинком; Гек не може
звикнути жити в чотирьох стінах і спати в ліжку. Спочатку може здатися, що в цьому й полягає головне розходження між ним і Томом.
Але насправді розходження набагато глибше
- це зʼясовується в новому романі М. Твсна.
Роман про Гека Фіна є вищим досягненням
Тве-на-гумориста, Твена-побутописця, Твена-психолога, Твена-майстра стилю.
У Гека зовсім інші пригоди, зовсім інша життєва дорога. Том живе вигадками у світі своїх фантазій, для нього все життя - продовження улюблених книг та ігор. Гек - весь на землі. Умови життя хлопця-
безпритульника розвили у Гека здоровий
глузд, практичну кмітливість, а не захоплення
книжною фантастикою.
У романі «Пригоди Тома Сойєра» хлопчики втекли на безлюдний острів і вирішили стати піратами. У новій книзі Гектежутече наДжексонов острів, але вже один і не заради гри, а рятуючи своє життя й волю.
Джимма Гек зустрів на острові випадково й зненацька. Але ця зустріч визначила його подальшу долю, і пригоди, і думки, і душевний світ.
Гек допомагає Джимму ховатися. Однак у його хлопʼячій душі відбувається внутрішня боротьба. Гек така ж дитина, як і Том, але життя ставить перед ним серйозне, зовсім не дитяче питання. Всі довкола нього переконані, що доля негрів - рабство, що закон продажу людей справедливий, що допомогти рабу бігти
- значить вчинити злочин перед людьми и
Богом. Так думає й сам Гек. Рятуючи Джиммі, він почуває себе «останньою поганню, останнім негідником і мерзотником». Він думає, що його обовʼязок - видати Джимма, і двічі він був готовий це зробити. Але Гек відрікається від того, що він вважає своїм обовʼязком, він залишається вірним своєму чорному другові. 1 хоча Гек до кінця так і не зрозумів, що перед ним величезна несправедливість, що, заступаючись за Джимма, він тим самим і виконує свій справжній обовʼязок чесної люди ни, він все-таки не побоявся піти проти закону, проти людської думки й забобонів. Коли Джимма піймали і він знову виявився рабом у Фелтів, то організовувати втечу йому
разом з Гском став допомагати й Том.
Але, по суті, хлопчики зовсім по-різному ставляться до Джимма. Том звільняв вільного негра, знаючи, що міс Уотсон дала йому вільну.
Для Тома звільнення Джимма - «весела гра»,
«багата пожива для розуму». Але якщо Том
грає, то Гек допомагає Джимму всерйоз, тому
що Джимм - гарна людина, його кращий друг.
Геку зрозуміло, навіщо Том почав таку «дику метушню», коли справа дійшла до звільнення Джимма. Том усе хотів продовжити цю гру,
дошкуляв усякими хитромудрими завданнями
Джимму: той писав «листи» кровʼю, терпів у своїй халупі вужів, павуків, пацюків, яких туди наносив Том, достеменно знаючи, що негр їх панічно боїться. Врешті-решт Том переграв, сповістивши всіх знайомих листом про втечу, що готується, і сам виявився жертвою своєї надмірної винахідливості (він був поранений у ногу переслідувачами Джимма). Певною мірою це було відплатою.
Можливо вони шукатимуть нових пригод. А Гек може полюбити багате життя. Але це все лише
здогадки, а їхню справжню долю знає лише
автор
Том Сойєр і Гек Фін - бешкетники й вигадники, мудреці й простаки, «підприємці» і романтики, пустуни й людинолюбці. Читаючи про їхні пригоди, ми разом з ними занурюємось в яскраве, повне незвичайних подій, життя.
«Пригоди Тома Сойєра» - це гімн дитинству, перекладений прозою, як відзначав сам Твен.
По-різному живуть два брати - Том і Сид Сойєри. Зразковий хлопчик Сид - слухняний тихоня і ябеда, живе «за правилами», так, як належить жити в містечку порядному хлопчикові з ґречної родини. А Тому таке життя не до смаку - мешканці містечка вважають його бешкетником і ледарем.
Начитавшись книг, він хоче бути сміливим і справедливим, як герої, про яких він читав.
Його улюблений герой - легендарний Робін Гуд, герой англійських народних легенд і балад, отаман розбійників, захисник народу.
Кращим другом Том вибрав Гека Фіна. Нехай удома й у школі забороняють дружити з Геком, адже він невихований, «вуличний» хлопчисько; нехай усі мамаші нехтують Цього шарпака, кажучи, що він «ледар, бешкетник і нікого не слухається», - для Тома Гек - кращий друг.
Удвох вони шукають пригод.
Задум нового роману - «Пригоди Гекльберрі
Фіна» - виник у Твена ще тоді, коли він закінчував свою книгу про Тома Сойєра. І відразу ж прийшло переконання, що в цій новій книзі не Том буде головним героєм.
Марко Твен так і писав одному зі своїх друзів:
«Том Сойєр для цього не підійде». Головним героєм нового твору стає хлопчисько-
безпритульник, «романтичний бурлака» Гек
Фін.
Гек любить свої лахміття,, вільний берег ріки,
бочку, що служить йому будинком; Гек не може
звикнути жити в чотирьох стінах і спати в ліжку. Спочатку може здатися, що в цьому й полягає головне розходження між ним і Томом.
Але насправді розходження набагато глибше
- це зʼясовується в новому романі М. Твсна.
Роман про Гека Фіна є вищим досягненням
Тве-на-гумориста, Твена-побутописця, Твена-психолога, Твена-майстра стилю.
У Гека зовсім інші пригоди, зовсім інша життєва дорога. Том живе вигадками у світі своїх фантазій, для нього все життя - продовження улюблених книг та ігор. Гек - весь на землі. Умови життя хлопця-
безпритульника розвили у Гека здоровий
глузд, практичну кмітливість, а не захоплення
книжною фантастикою.
У романі «Пригоди Тома Сойєра» хлопчики втекли на безлюдний острів і вирішили стати піратами. У новій книзі Гектежутече наДжексонов острів, але вже один і не заради гри, а рятуючи своє життя й волю.
Джимма Гек зустрів на острові випадково й зненацька. Але ця зустріч визначила його подальшу долю, і пригоди, і думки, і душевний світ.
Гек допомагає Джимму ховатися. Однак у його хлопʼячій душі відбувається внутрішня боротьба. Гек така ж дитина, як і Том, але життя ставить перед ним серйозне, зовсім не дитяче питання. Всі довкола нього переконані, що доля негрів - рабство, що закон продажу людей справедливий, що допомогти рабу бігти
- значить вчинити злочин перед людьми и
Богом. Так думає й сам Гек. Рятуючи Джиммі, він почуває себе «останньою поганню, останнім негідником і мерзотником». Він думає, що його обовʼязок - видати Джимма, і двічі він був готовий це зробити. Але Гек відрікається від того, що він вважає своїм обовʼязком, він залишається вірним своєму чорному другові. 1 хоча Гек до кінця так і не зрозумів, що перед ним величезна несправедливість, що, заступаючись за Джимма, він тим самим і виконує свій справжній обовʼязок чесної люди ни, він все-таки не побоявся піти проти закону, проти людської думки й забобонів. Коли Джимма піймали і він знову виявився рабом у Фелтів, то організовувати втечу йому
разом з Гском став допомагати й Том.
Але, по суті, хлопчики зовсім по-різному ставляться до Джимма. Том звільняв вільного негра, знаючи, що міс Уотсон дала йому вільну.
Для Тома звільнення Джимма - «весела гра»,
«багата пожива для розуму». Але якщо Том
грає, то Гек допомагає Джимму всерйоз, тому
що Джимм - гарна людина, його кращий друг.
Геку зрозуміло, навіщо Том почав таку «дику метушню», коли справа дійшла до звільнення Джимма. Том усе хотів продовжити цю гру,
дошкуляв усякими хитромудрими завданнями
Джимму: той писав «листи» кровʼю, терпів у своїй халупі вужів, павуків, пацюків, яких туди наносив Том, достеменно знаючи, що негр їх панічно боїться. Врешті-решт Том переграв, сповістивши всіх знайомих листом про втечу, що готується, і сам виявився жертвою своєї надмірної винахідливості (він був поранений у ногу переслідувачами Джимма). Певною мірою це було відплатою.
Вас заинтересует
1 год назад
1 год назад
1 год назад
1 год назад
3 года назад
3 года назад
8 лет назад