Що сталося з Мертвим лісом?
А. Ліндгрен «Міо, мій Міо» даю 5 балов и сердечко
Зарубіжна Література
Ответы
Відповідь:У Мертвому Лісі
В темряві друзі дісталися до Мертвого Лісу. Було дуже тихо, не було вітру, навіть листя не шелестіло, бо на деревах його зовсім не було. Тільки стирчали мертві, чорні стовбури з мертвим гіллям. Це був дуже моторошний ліс, друзі йшли, тримаючися за руки, як малі заблудні діти. Мертві дерева знаходилися та близько одне до одного, що доводилося пролазити між ними.
Раптом хлопчики помітили вивідувачів, які йшли просло на них… Здавалося, що надії на порятунок немає… Вивідувачі підходили ближче, а діти стояли, мов прикипіли до місця. Раптом сталося щось диво – чорний стовбур старого дерева біля них розчахнувся, а всередині нього було дупло. Міо не встиг і помітити, коли вони з Юм-Юмом опинилися в дуплі. Вивідувачі нишпорили між дерев, а хлопці сиділи тихенько всередині дупла, малі й налякані.
Довго шукали вивідувачі, але нікого не знайшли. Їхні голоси почали віддалятися. Дуплисте дерево врятувало дітей.
Міо не розумів, чому дерево врятувало нас. Може, навіть Мертвий Ліс ненавидів лицаря Като, і тому допомав тому, хто прийшов боротися з ним? Може, дерево колись було зелене, а жорстокість лицаря Като вбила й отруїла його. Міо подякував дереву і вони рушили далі Мертвим Лісом.
Через деякий час Хлопчики почули, що вивідувачі вже близько, було чути цокіт копит. Та зненацька сталося щось несподіване. Перед дітьми розступилася земля, і Міо побачив невеличку печеру. Незрозуміло як, вони з Юм-Юмом через мить сиділи в ній, зіщулені й тремтячі, як двоє зайченят, коли поблизу лис.
Діти сховалися вчасно, над ними якраз скакали вивідувачі. Вони зупинилися над печерою, щоб відпочити і балакали про те, як вони братимуть їх у полон. Сиділи чорні, страшні серед мертвих дерев у моторошному сірому світанку. А їхні коні закусували вудила й рили копитами землю. Раптом один з вивідувачів помітив отвір у землі й почав тикати туди списом. Діти страшенно боялися, адже спис міг дістатися до них…. Воно тикалось на всі боки, проте в хлопців не втрапило. Устромилося навіть у стіну між Міо і Юм-Юмом, але їх не зачепило
Після цього вивідувачі посідали на своїх чорних коней і поїхали геть шукати ворогів лицаря Като.
Діти знову врятувалися. Цього разу вже печера сховала їх. Мабуть, навіть земля ненавиділа лицаря Като й рада була допомогти тому, хто прийшов стати з ним на герць. Міо подякував землі, хоча відповіді й не отримав. Діти продовжили дорогу.
Вони довго йшли. Мертвий Ліс скінчився, і дорогу загородили гори й скелі. Юм-Юм сказав, що це мабуть і є найчорніша гора на світі. Але де в ній печера Зброяра? «Найглибша печера в найчорнішій горі», — згадали вони слова Ено.
Раптом вони побачили що з Мертвого Лісу до них мчала довга лава чорних вивідувачів. Частина з них бігла, а частина їхала верхи на чорних конях, і всі наближалися до дітей. Вони помітили їх і закричали: — Ворог серед нас! Ось він! Ловімо його! Ловімо! Лицар Като наказав узяти ворога в полон!
Міо з Юм-Юмом стояли біля скелі. Міо, не міг повірити, що так і не зможе стати до бою з лицарем Като. Йому хотілося плакати.
Пояснення: