Твір-роздум у публіцистичному стилі " Я вірю в майбутнє твоє, Україно "​

Ответы

Ответ дал: oleksandraplisuk19
0

Відповідь:

Україна – країна з тисячолітньою історією, з багатою культурою та традиціями. На даний момент ми переживаємо складний період у своїй історії, але я вірю в майбутнє нашої держави.

Попри всі труднощі, в Україні є багато талановитих, завзятих та невгамовних людей, які щодня працюють над розвитком держави. Люди, які вірять у Україну та здатні на велике.

Також радує те, що ми маємо багато перспективних галузей, які зможуть допомогти нашій країні у подальшому розвитку. Однією з таких галузей є інформаційні технології, які дозволяють зробити нашу державу більш відкритою та продуктивною.

Але майбутнє нашої держави залежить не тільки від економіки та галузей, які є перспективними. Ми повинні бути впевнені в собі та у майбутньому України, повинні постійно вдосконалювати свої знання та навички, щоб внести внесок у розвиток держави.

Я вірю, що Україна зможе стати сильною та процвітаючою країною, де люди житимуть у достатку та гармонії. Для цього потрібно працювати над собою та над державою, вивчати нові технології та методи управління, співпрацювати з іншими країнами.

Майбутнє України залежить від нас – молодого покоління, яке буде керувати країною в найближчому майбутньому. Тож я вірю в нашу майбутню державу та надіюся, що ми зможемо зробити її кращою разом.

Пояснення:

Ответ дал: susenkoalesa42
0

Ответ:ПЛАН Молодь вірить в Україну! Батьківщину не обирають Що можна зробити для майбутнього України? Україно, ти для мене диво, І нехай сплива за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік.

Объяснение:Мiж ярами, над ставами     Верби зеленiють. I як за часiв Лесi Українки “коло сiл стоять тополi, розмовляють з вiтром в полi”. Такий само чесний, працьовитий, волелюбний народ живе на українськiй землi, чиєї “правди сила нiким звойована ще не була” (П. Тичина). Звучить вiльно наша солов’їна мова.    Ти сьогоднi зазвучало,    Як початок, як начало,    Як озброєння всiм видне,    Слово наше рiдне.     (П. Тичина). Зазвучало слово безсмертної народної мови, якої можна навчатися    У трави – веснянки, у гори крутої,    В потiчка веселого, що постане рiчкою,    В пагiнця зеленого, що зросте смерiчкою.     (А. Малишко). Iнакше кажучи, мови, якої можна вчитися у всього, що зветься рiдним краєм – Україною. Не завжди легко жилося українському народу, та завжди справжнi сини свого народу любили неньку-Україну.    Кров’ю обкипiла вся наша давнина,    Кров’ю затопила долю Україна     (Леся Українка) Багато скрутних часiв зазнала вона протягом своєї героїчної i трагiч-ної iсторiї. Знала поневолення i вiйни, та знову i знову ставав на її захист України народ, нищив ворогiв i вiдбудовував мiста i села, бо любили справжнi українцi свою Батькiвщину попри все. Для того, щоб бути патрiотом своєї держави, треба не спiвати п’яними голосами “Ще не вмерла…”, а потiм тiкати за кордон, щоб “тинятись по чужбинах, аж доки дiдько всiх не забере” (В. Симоненко). I не обвинувачувати у своїх негараздах iншi народи – нiколи цього не робив такий беззаперечний патрiот, як Тарас Шевченко, або О. Гончар, що казав: “Ми поважаємо патрiотизм кожної нацiї, бо ми самi патрiоти”. Треба бути вiдданим їй серцем i працювати, щоб розквiтла вона ще пишнiше, нiж зараз. Кожен з нас може зробити у цю справу свiй внесок. Головне, пам’ятати “яких батькiв ми дiти” i любити Батькiвщину бiльше, нiж власний добробут. Тому я хочу повторити слова В. Сосюри:    Любiть Україну у снi й наяву,    Вишневу свою Україну,    Красу її, вiчно живу i нову    I мову її солов’їну. Всiєю душею бажаю: живи, Україно, квiтни, мужня моя красуне, Україна-пiсня, Україна-воїн, Україна-трудiвниця! 3. Що можна зробити для майбутнього України? Матір’ю ласкавою, ніжною була Україна для свох синів і дочок. Ми, діти твої, Україно, повинні любити і шанувати тебе, бути корисними своїй Батьківщині. Чим же я можу бути корисним тобі, Україно? В твоєму суспільному житті багато недоліків. На ці недоліки я не можу дивитися як сторонній спостерігач. Я їх засуджую. Я гадаю, що кожна людина повинна прожити своє життя з гідністю, щоб не соромно було його згадати, повинна віддавати своє душевне тепло, полум’я свого серця служінню людям. Я не розумію людей, які хочуть одного – спокійного життя для себе. Кожна людина повинна бути духовно сильною і морально чистою, творити добро на землі, нехай хоч маленьке. Поступись місцем хворому та старому в транспорті, припини підлість, допоможи в біді – такими вчинками ти вже принесеш користь людям. Не будь байдужим до того, що відбувається навколо. Я роблю все, щоб бути чесною, гідною людиною, поважати батьків, шанувати вчителів і людей похилого віку, допомагати друзям, добре ставитися до народів, які живуть в Україні. Щоб Україна процвітала, треба дбати про її зміцнення, любити і оберігати її природу. Я можу посадити дерева та квіти, щоб природа мого краю була багатшою, можу очистити джерельце, щоб було більше чистої води. Щоб бути корисним Україні, треба розвивати свої здібності і таланти, добре вчитися, працювати так, аби віддавати частку свого хисту улюбленій справі. Рідна Україно! Ти дорога усім нам. Для кожного твого сина і дочки немає землі милішої від тої, на якій він народився і живе. Ніколи я не проміняю тебе на іншу, тому що знаю: минуть тяжкі часи, і Україна відродиться для новітньої слави, для щастя. Ми, діти твої, Україно, запевняємо, що віддамо тобі тепло своїх долонь і розум, і серця. Я вірю в твоє майбутнє, Україно. Адже я – частина твого майбутнього! Я вірю в твої і в свої сили, я вірю в краще!

ПИСАЛА ДУЖЕ ДОВГО!

Вас заинтересует