Question

чим займалася К.Нестлінгер до написання книжок​

Answer 1

Крістіне Нестлінгер закінчила середню школу з гуманітарним ухилом, потім вчилася у Віденській Академії мистецтв. У юності Крістіне Нестлінгер не думала про письменницьку кар'єру, вона займалася графікою та ілюструвала книжки для дорослих. Потім графіку довелося відкласти: треба було дбати про маленьких дочок Крістіану і Барбару.↓

Кристина стала малювати для них серію картинок про Фредеріку, неслухняну дівчину з червоними, як сік малини, волоссям і вигадувати про неї кумедні історії. Коли доньки підросли, на кухні поставили друкарську машинку: Кристіне хотіла записати все, що вона вигадує.↓

Так 1970 року виникла книга «Рудоволоса Фредеріка». Нестлінгер принесла її до видавництва разом з ілюстраціями. Книгу відразу опублікували, але оформляв її інший художник, видавцям не сподобалися картинки. За «Фредеріку» письменниця отримала приз Фрідріха Бедекера.↓

Після другої книги Нестлінгер вирішила всерйоз зайнятися літературою. Дочки ходили до школи, а вона писала, намагаючись проводити за роботою не менше десяти годин на день.↓

Діапазон її творчості надзвичайно широкий: вірші, оповідання для найменших, пародії на комікси, детективи, фантастичні повісті, літературні казки. Герої книг Кристини Нестлінгер — звичайні сучасні діти. Вони живуть не в ізольованому літературному світі, а по сусідству з нами, і, якщо постаратися, їх напевно можна зустріти.↓

У персонажах Нестлінгер читачі впізнають самих себе: недосконалих, які помиляються, шукачів виходу, що живуть нормальним життям з радощами і негараздами. Її герої часто бувають товстими, противними, нахабними і боязкими. Діти можуть жахливо розлютитися, почати грубити і хуліганити. Але це тому, що «життя стає все поганішим», як каже Софі, героїня книги «Мене називають мурахоїдом».↓

Письменниця вважає, що в непослуху дітей найбільше винні дорослі. Вона розповідає не лише про дітей, а й про їх нервових матерів, безпорадних вчителів і про їхніх батьків, які завжди зайняті роботою. Найбільше їй не до душі дорослі, які забули своє дитинство, домашні тирани.↓

Нестлінгер згадує, що була «неорганізованою і буйною дитиною», викидала книги для зразкових дівчаток і вигадувала свої власні історії про Конрада, дитину з консервної банки. Або про Хюго — дитину, яка ніяк не хотіла ставати дорослою.⇵

Вона — лауреат більш ніж 30 літературних премій, серед них — Медаль Ганса Крістіана Андерсена. 2003 року Нестлінгер стала першим лауреатом премії пам'яті Астрід Ліндгрен³².