Бабине літо Час їм (в/у) далеку дорогу зб(е,п)ратися. А жовто/гаряча ро(с.з)цяцькована безлi(ч/чч)ю барв осінь уже їде на рудому коні. Десь/не/десь стоять ніжно/бурштинові берези коричнево/жовті шати пр(и,е)міряють верби мі(д,дд)ю перел(е,и)ваю(ться/ця) дуби... Осінь чарівниця кольорів і вер(и,е)сень її вправний учень швидко малюють декорації до прощального грандіозного карнавалу природи чарiвного балу падолисту увертюра якого вже бринить у повітрі. I раптом лiто згадавши як добре йому було прокидає(ться/ця) з невчасно po(c,3)початої сплячки ро(с,з)ливає сонце над нивами та лісами. І спалахує навколо баб(е,и)е лiто! Бузкова герань гнучкі петрові батоги жовті кульбабки бiло/снiжнi ромашки усе знову квітне сподіваючись на тепло. (В/У)друге вб(е,и)рається у весільний одяг глуха кропива червоніють навіть дух(м'я/мя)нi сунички. Небеса осяяні яскравим холодним промі(н,нн)ям низько схиляю(ця/ться) до справжніх осі(н/нн)iх квітів жоржин айстр чорнобривців сальвiй. Вони будуть стояти до оста(н/нн)ього закриваючись пелюстками від перших ще не дуже жорстоких морозів. Але це буде за кілька днів усього/на/всього кілька днiв а зараз баб(е,и)не лiто! Знову замайоріли (у/в) повiтрi метелики знову гудуть джмелi знову снують до квіток ніби і не стомлені працею бджоли.
Ответы
Бабине літо. Час їм у далеку дорогу збиратися. А жовтогаряча, розцяцькована безлiччю барв осінь уже їде на рудому коні. Десь-не-десь стоять ніжно-бурштинові берези, коричнево-жовті шати приміряють верби, міддю переливаються дуби... Осінь - чарівниця кольорів і вересень - її вправний учень швидко малюють декорації до прощального грандіозного карнавалу природи, чарiвного балу падолисту, увертюра якого вже бринить у повітрі. I раптом лiто, згадавши, як добре йому було, прокидається з невчасно poзпочатої сплячки, розливає сонце над нивами та лісами. І спалахує навколо бабине лiто! Бузкова герань, гнучкі петрові батоги, жовті кульбабки, бiлоснiжнi ромашки - усе знову квітне, сподіваючись на тепло. Удруге вбирається у весільний одяг глуха кропива, червоніють навіть духмянi сунички. Небеса, осяяні яскравим холодним промінням, низько схиляються до справжніх осіннiх квітів: жоржин, айстр, чорнобривців, сальвiй. Вони будуть стояти до останнього, закриваючись пелюстками від перших, ще не дуже жорстоких морозів. Але це буде за кілька днів, усього-на-всього кілька днiв, а зараз - бабине лiто! Знову замайоріли у повiтрi метелики, знову гудуть джмелi, знову снують до квіток ніби і не стомлені працею бджоли.