8.Напишіть твір-мініатюру (обсяг 0.5 сторінки). Повне розкриття теми 3б. "На солодку похвалу не тільки мухи ловляться".допоможіть!
Ответы
Маленька пекарня, загублена серед мальовничих гірських пейзажів, приваблювала солодким ароматом і чудовими смаколиками. Багато людей приїжджало з далеких міст, щоб насолодитися тамтешнім дивом. Але одному місцевому мешканцю це не давало спокою.
Старий мисливець, почувши про славу пекарні, став її непримиренним критиком. Він розповідав усім, хто готовий був послухати, що на солодку похвалу не тільки мухи ловляться, а й недостатки. За його словами, пекарня використовує дешеві інгредієнти, занадто підсолоджує випічку і не має власного стилю.
Жителі, які довіряли старому мисливцю, стали засумовані. Однак, їхнє сумнівне ставлення не тривало довго.
Одного дня у пекарні з'явився незнайомець. Він вимовив лише одне слово – "дивовижно". Його очі залишилися задоволеними, а вираз обличчя – з виразом справжнього захоплення. Незвичайний гість купив усе, що було виставлене на полицях, і подякував пекарні за творчість, яку вона несе.
Цей момент був поворотним для місцевих мешканців. Вони зрозуміли, що на солодку похвалу не лише мухи ловляться, а й справжні любителі краси й смаку. Відтепер пекарня перетворилася на святилище, де всім було відомо, що усе тут – вишукане й унікальне. Критики й зловмисники зникли, а пекарня продовжувала свою магію, торкаючись сердець і здобуваючи повне визнання.
Ответ:
На солодку похвалу не тільки мухи ловляться
Життя, як плетіння прекрасних ниток, інколи переплітається з неочікуваними сюжетами, які ховають у собі глибинний сенс. Солодка похвала — це щось, чого більшість людей бажає. Вона сповнює нас енергією, додає упевненості і підтримує наші зусилля. Але чи можна зважати лише на похвалу, не зазирнувши під її поверхню?
Думки перенесемо у маленький кафе, де дзвінкий сміх і аромат кави заповнюють простір. Тут зібралися друзі, що діляться одне з одним своїми досягненнями. Кожен прагне похвалити, бути поміченим. І, звичайно, всі тішаться, коли слухають компліменти, які ллється до їх адреси. Але чи не втратили вони щось цінне?
Разом зі шматочками солодкого торта тут чимало мух. Чи побачили друзі, що вони стежать за солодкими слідами? Похвала, можливо, є щирою, але чи допомагає вона розпізнати слабкі місця? Чи витратили вони зусилля на самовдосконалення, зосередившись на славі?
На світлу сцену кафе увійшла скромна жінка, яка розрізняє справжність в дитинстві, коли маленька рука її доньки тремтить, розфарбовуючи батькові картиною світ. Жінка знає, що важливіша за солодку похвалу — це відчуття задоволення, що походить від власної творчості.
І отут починається магія. Коли ми перестаємо ловитися на сладенькі слова, мухи перестають
мати значення. Ми розуміємо, що глибинна радість і задоволення знаходяться у власному розвитку, вдосконаленні навичок та досягненнях. Похвала може стати приємним додатком, але справжня цінність плекається всередині нас.
Так, на солодку похвалу не тільки мухи ловляться. Але коли ми підходимо до неї з мудрістю та розумінням, ми знаходимо золоту середину — де діє справжня саморефлексія, де наші зусилля і таланти розквітають, незалежно від похвали чи відсутності її.
Тож нехай наші справи будуть не для мух, а для нашого власного задоволення та розвитку. Нехай наші досягнення говорять самі за себе, а похвала буде в'язкою ниткою, що пов'язує нас з тими, хто ділиться нашими цінностями.Объяснение: