Question

1. Визначте, чи є правильними такі твердження (відповідати тільки "ТАК" чи "HI"): 1. Коли люди починають говорити про особисте і вдверто ділитися своїми почуттями - це третій рівень спілкування. 2. Невербальні сигнали не впливають на процес спілкування. 3. Об'єктивна реальність і карта реальності людини дуже часто не співпадають. 4. Для розбудови здорових стосунків ми маємо використовувати синергію. 5. Коли ви йдете на компроміс- ви виявляете слабкість свого харастеру. 6. Якщо родина не забезпечує соціальні потреби дитини, -то в подальшому. 10. ВІЛ -інфікована дитина може відвідувати звичайну школу. 11. Від середньої протяжності життя залежить індивідуальний рівень безпеки. 12. ВІЛ - інфікована людина обов'язково має повідомляти свого роботодавця про свою хворобу. II. Дати розгорнуті відповіді на питання: 1. Чим може бути небезпечною звичайна кішка для вагітної жінки? 2. Як емоційна значимість інформації може вплинути на сприйняття інформації людиною? 3. Що робить держава для запобігання поширення ВІЛ-інфекції?​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

1. ТАК

2. НІ

3. ТАК

4. ТАК

5. НІ

6. НІ

10. ТАК

11. ТАК

12. НІ

II. Розгорнуті відповіді на питання:

1. Звичайна кішка може бути небезпечною для вагітної жінки через можливість передачі токсоплазмозу. Токсоплазмоз - це інфекційне захворювання, яке може вплинути на розвиток плода та спричинити вроджені вади. Тому вагітній жінці рекомендується уникати контакту з котами, особливо з їхнім відходами.

2. Емоційна значимість інформації може суттєво вплинути на сприйняття людиною. Коли інформація викликає сильні емоції, вона може бути запам'ятована краще і сприйматися як більш важлива. Емоції можуть впливати на увагу, концентрацію та інтерпретацію інформації.

3. Держава займається запобіганням поширення ВІЛ-інфекції шляхом проведення різноманітних заходів. Це включає освітні кампанії про вживання наркотиків, доступ до безкоштовних кондомів і шприців для обміну, проведення тестування на ВІЛ, доступ до антиретровірусної терапії для інфікованих осіб, підтримку та надання соціальної допомоги ВІЛ-позитивним людям, а також регулярне моніторинг та дослідження поширення інфекції. Державні програми і законодавство спрямовані на зниження інцидентності ВІЛ-інфекції та покращення якості життя інфікованих осіб.