Ответы
Як вам уже відомо, хімічна наука почала бурхливо розвиватися із середини XVIII ст. Саме в той час з'явилися фундаментальні праці про те, що речовина складається з атомів і молекул. М. Ломоносов сформулював, а А. Лавуазьє перевідкрив закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Про цих визначних учених і їхній внесок у розвиток хімії ви вже довідалися з попередніх курсів. Далі вчення про атоми розвинув англійський учений Дж. Дальтон. Йому належать термін «елемент», гіпотеза про різні маси й розміри атомів, позначення символів і хімічних сполук. Однак символи хімічних елементів, запропоновані Дж. Дальтоном, були незручними для користування, тому Є. Берцеліус подав думку позначати хімічні елементи символами, які складалися з однієї чи двох початкових літер їх латинської назви. Символи нововідкритих хімічних елементів трилітерні. Неоціненний внесок у класифікацію хімічних елементів зробив російський учений Д. Менделєєв. Відкритий ним періодичний закон і створена на його основі періодична система хімічних елементів започаткували вивчення будови атома, сприяли поясненню утворення хімічного зв'язку між атомами й обґрунтуванню існування речовин молекулярної та немолекулярної будови.
Геніальною стала робота італійського хіміка й фізика А. Авогадро, який, досліджуючи гази, відкрив закон, названий його іменем. Важливий внесок у відкриття нових хімічних елементів і в розвиток учення про радіоактивність атомів елементів зробили подружжя Марія та П'єр Кюрі. Французький учений, фізик і хімік польського походження М. Кюрі виявила радіоактивність хімічного елемента Торію, а разом із чоловіком відкрила два радіоактивні елементи — Полоній і Радій. Явище радіоактивності М. Кюрі використала для діагностування хвороб, створивши перші рентгенівські установки. Вона — лауреат двох Нобелівських премій: перша — з фізики (1903), друга — з хімії (1911).
Згадуючи імена вчених світового масштабу, які стояли біля витоків хімічної науки, не можна замовчати про вітчизняних науковців-хіміків.
М. Бекетов
Вивчаючи у 8 класі взаємодію металів з кислотами, ви ознайомилися з рядом активності металів. Його творцем був український і російський фізико-хімік Микола Миколайович Бекетов (1827-1911).
Узагальнивши результати досліджень як теорію витіснення металів, М. Бекетов установив ряд активності металів. Це сприяло відкриттю нового методу відновлення менш хімічно активних металів більш активними. Як відновник металів учений використовував металічний алюміній або магній, тож метод дістав назву алюмінотермія та магнетермія. У 1854 р. М. Бекетов запропонував економічно доцільну схему добування сірки з гіпсу послідовним відновленням та окисненням: CaSO4 → CaS → H2S → S. Ці роботи набули широкого застосування на хімічних виробництвах.
Крім того, М. Бекетов сформулював закон діючих мас. Працював учений у Харківському університеті. Його вважають основоположником фізичної хімії.
Відповідь:
Хімічна наука в Україні має давню та багату історію, починаючи з XVIII століття, коли було збудовано перші навчальні заклади для навчання хімії та її додатків в Імперському університеті у Києві та Харківському університеті.
На сьогоднішній день хімічна наука в Україні перебуває на стадії активного розвитку, незважаючи на складні економічні та політичні умови. При цьому можна виділити кілька сильних сторін хімічної науки в Україні:
1. Високий рівень освіти та компетентність українських вчених. Багато хто з них працює у відомих наукових установах та корпораціях за кордоном, виступає на міжнародних конференціях з науковими доповідями.
2. Широкий спектр наукових напрямів, пов'язаних із хімією, що вивчаються в Україні: від нових каталізаторів та матеріалів до біологічно активних речовин та наноматеріалів.
3. Розвиток інноваційних проектів у галузі хімії, починаючи від розробки нових ліків до створення екологічно чистих технологій та енергетичних рішень. Такі проекти можуть мати широке застосування як в Україні, так і за її межами.
4. Значимість хімічної науки для технологічного розвитку не лише України, а й усього світу. Хімія впливає широкий спектр галузей промисловості, включаючи автомобільну, харчову, фармацевтичну, електронну та інші.
Таким чином, хімічна наука в Україні має великий потенціал для розвитку та відіграє важливу роль в економіці та технологічному прогресі світової спільноти.