Будьласка допоможіть100бал. Напишіть переказ поданого тексту.
Світ великий. Історія його — не менша. Ми вивчаємо історію різних держав. Проте, яку б країну
не вивчали, які б захоплюючі історичні події не відкривалися б перед нами, повинні пам'ятати
завжди про історію свого народу, землі, на якій живемо.

Пам'ять — одна з найважливіших властивостей людини. Так, як не можна забувати власного
батька і матір, бо вони дали життя, дім, у якому народився і виріс, так не можна забувати свій
народ та його історію. Ми — частинка народу. Без всіх нас немає ні народу, ні історії.

Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не
можна забувати нашої землі, бо це — першооснова. З неї ми вийшли, до неї і прийдемо. Люди не є
людьми, якщо вони не мають ні мови, ні пам'яті, ні землі, ні роду. Пам'ятаймо про це!

Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина завжди жила і живе вірою та надією на
краще. Але пам'ятаймо, що ніщо не приходить само собою, як і не змінюється без людини.

Щоб житии краще — потрібно краще працювати. Це стосується всіх: мене, батьків, друзів,
сусідів. Людська праця потребує знань. Знання здобуваються в навчанні. Вчімось. Зробімо так, щоб
день сьогоднішній став гордістю для майбутнього.

Ответы

Ответ дал: daladno1978
2

Ответ:

Объяснение:

Світ є великим і його історія надзвичайно різноманітна. Ми вивчаємо історію різних країн і дізнаємося про захоплюючі події, що мали місце в минулому. Але незалежно від того, яку країну ми вивчаємо і які історичні події розкриваються перед нами, ми повинні завжди пам'ятати про історію нашого власного народу і землі, на якій ми живемо.

Пам'ять є однією з найважливіших рис людини. Ми не можемо забувати наших батьків, які дали нам життя і дім, де ми народилися і вирісли. Так само ми не можемо забувати свій народ і його історію. Ми є невід'ємною частиною нашого народу, і без нас не існує ні народу, ні історії.

Так само, як ми не можемо забувати своїх рідних і близьких ні в радісні миті, ні в скрутні хвилини, ми не можемо забувати і про нашу землю, яка є основою. Ми вийшли з неї і повернемося до неї. Люди не є людьми, якщо вони не мають мови, пам'яті, землі та свого походження. Давайте не забувати про це!

Ми не знаємо, що принесе нам завтра. Людство завжди жило і живе з вірою і надією на краще. Але ми повинні пам'ятати, що ніщо не здійснюється само собою і не змінюється без участі людини.

Щоб наше життя стало кращим, нам потрібно краще працювати. Це стосується всіх нас: мене, моїх батьків, друзів, сусідів. Людська праця потребує знань, які ми отримуємо через навчання. Давайте вчімось. Зробімо так, щоб сьогоднішній день став джерелом гордості для майбутнього.

Вас заинтересует