Прочитайте і зробіть висновок, наскільки правильні міркування автора:
«Наявність свідомості та її відмінності від мислення не помічалося до
цього часу з тієї ж причини, з якої ми не розрізняємо в дзеркальній єдності
відображення і дзеркальності як сутності, або, точніше сказати, базису
дзеркального відображення. Дивлячись у дзеркало, всі багать відображення,
але не те що відображає, та й воно не може бути просто так побачене, якщо
повністю закрите відображеннями, тобто тим, що йде від дзеркала?
Коротше кажучи: у дзеркалі ми побачимо все, що завгодно, але ніяк не
дзеркальну поверхню його, бо її тільки тому і не видно, що вона відображає
все. Але, якщо той, хто дивиться в дзеркало, не бачить дзеркальної поверхні,
то це ще не означає, що її немає. І в правомірності цього можна
переконатися, якщо подивитись, як роблять дзеркала (там можна навіть взяти
у руки дзеркальність), або почати осягати дзеркала з його зворотної сторони.
Свідомість, яка не розрізнялась до цього часу як особлива сутність, як
самостійний, виділений механізм, цілком може бути порівняна із
дзеркальністю: на неї(свідомість) дивилися, в ній – бачили, її не бачили, але
вона – певно є.»

Ответы

Ответ дал: UmbradeScaal
1

Автор порівнює свідомість з дзеркальною поверхнею дзеркала і приходить до висновку, що свідомість може існувати, незважаючи на те, що ми не завжди можемо її усвідомити. Аналогія з дзеркалом допомагає зрозуміти, що існує певний "базис" свідомості, який є не помітним, але все ж таки існує. Однак, важливо зазначити, що це всього лише аналогія, і не можна безумовно стверджувати, що свідомість і дзеркальна поверхня мають ідентичну сутність і функціонують однаково.

Вас заинтересует