Ответы
Ответ:
вот
Объяснение:
Змій Цмок, що оселився у Дніпрі біля Києва, спустошував весь край. Він пообіцяв князю Володимиру відступитись, якщо той віддасть йому в жертву свою дочку Гориславу−Людмилу.
Хоч як тяжко було князю і княгині підкоритися вимозі Змія, Володимир погодився, щоб винищення народу зупинилося. Князівна не плакала, бо розуміла свою місію – «за друзі душу кладу!» і сподівалась на Боже милосердя.
Рано-вранці задзвонили дзвони церков, з княжих палат вийшла процесія й рушила до Дніпра – молоду Гориславу-Людмилу повели до Змія. Усі люди були в жалобній одежі, а князівна була вбрана, як ніч зоряна, в чорних шатах, перлами низаних.
Няня князівни – Євпраксія, побігла на Боричів узвіз, де жив богатир Кирило Кожум’яка. Покликала його на допомогу. А той вже сам збирався бігти до Дніпра на двобій зі Змієм, був впевнений у перемозі, бо силу рук мав величезну. За раз він м’яв відразу дванадцять шкур.
Коли Кирило вхопив Змія своїми залізними руками, той і хвостом бив, і вогнем плювався, а богатир накинув відразу на всі дев’ять змієвих голів зашморг, зроблений зі шкіри-сириці, потвора й очі вирячила. Розпоров тоді богатир Цмоку черево ножем, той і сконав.
Князь на радощах хотів віддати князівну Кирилу за дружину. Але той сказав, що він – простий смерд, і не рівня князівні. А хоче, щоб «рід його про те пам'ятав, з якого кореня вийшов…», а оселя його прозивалася Кожум’яками.