Question

Життя Києву в 14-15 столітті

Answer 1

Протягом 14-15 ст. між сусідніми державами розпочалася боротьба за українські землі. Відколи перестало існувати Галицько-Волинське князівство починається доба, яку інколи називають Литовсько-Польською.
З 1340 р. єдності Галицько-Волинського князівства настав кінець. Воно поділилося на дві частини: Боярську республіку-Галичину і князівство Волинь. На ці землі претендували Польща, Угорщина та Литва. Врешті під владою великого князівства Литовського опинилася більшість українських земель: Київщина, Волинь, Східне Поділля, Чернігово-Сіверщина. Проводили активну політику щодо приєднання українських земель литовські князі Гедимін, Ольгерд та Вітовт.
-українці і білоруси становили 90% населення великого князівства Литовського, справляючи на литовців великий вплив;
-литовці переймали від місцевого населення військову інформацію та способи оборони, особливо зведення фортець, традиції господарства та володарювання.
Велике поширення поміж литовської знаті набула православна віра, руська мова набула статусу офіційної. Литовці дозволяли українській місцевій знаті обіймати найвищі посади. Руські князі та бояри ставали на службу до Великого князя Литовського, за що за ними закріплювали їхні родові землі.
-на місцях залишалася вся попередні система управління, литовці використовували принцип «старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо».
У державній організації та суспільному устрої Великого князівства Литовського знайшов продовження державний лад Київської Русі. Один з найвідоміших князів цього періоду-Володимир Ольгердович, який правив із 1363 р., був удільним князем, який навіть карбував власну монету.
Ситуація змінилася після Кревської унії 1385 р (це була перша спроба обʼєднання Литви і Польщі, яка відбулася через шлюб Литовського княжа Ягайла і Польської королеви Ядвіги). А ситуація України починала погіршуватися, тому що на території Великого князівства Литовського проникли польські впливи. На деякий час призупинив наступ Вітовт, а після його смерті починалася боротьба між угрупуваннями української та білоруської знаті, які підтримували Свидригайла, як претендента на престол Великого князівства Литовського і Литовсько-Польської знаті, які висунули свого претендента на цю посаду Сигізмунда. 1435 р. битва під Вилькомиром, в якій сили Свидригайла зазнали поразки, таким чином руська шляхта програла у боротьбі за власну державність і збереження православних традицій. А згодом було ліквідовано і удільні князівства. 1452-ліквідація Волинського Удільного князівства після смерті Свидригайла. 1470-1471рр ліквідація Київського Удільного князівства після смерті Семена Олельковича.