Памагите пж Стисло перекажіть події пригодницької повісті (на вибір): «Таємне товариство боягузів або засіб від переляку № 9», «Митькозавр із Юрківки або химера лісового озера»
Ответы
“Химера лісового озера”
Я перейшов до шостого класу, вчителька ботаніки та зоології запропонувала всім влітку зібрати колекцію комах. Мені і моєму другові Митьку це сподобалося, бо ми давно хотіли поїхати в село, де жила Митькова бабуся. І ось ми приїхали. Йдучи по вулиці, ми зустріли хлопця на велосипеді, який почав насміхатися над нашим багажем. Це був Василь Трош.
Ми добралися до бабусі, познайомилися із дядьком Гнатом і дідом Трохимом.
Ось почалося наше сільське життя. Ми вирішили піти до озера в похід.
Взяли рюкзаки, їжу. Там знайшли старий курінь. Відремонтували його і облаштувалися там. Ми приходили до озера щодня купатися. Якось ми застали на своєму місці велосипедиста Василя. Він подарувати нам камінець бурштину із мушкою всередині, який знайшов на дні озера. А потім сказав, що в озері живе страшний звір. Навіть інколи видно його величезні сліди на піску.
Ми вирішили вислідити чудовисько і почали вночі по черзі чергувати. Було страшно. Я чергував першим, але заснув. Митько присоромив мене і став чергувати сам. Я був засмучений, але побачив, що Митько теж спить.
А вранці ми побачили сліди величезних лап. Ми вирішили взяти в бібліотеці книжки, щоб дізнатися чиї це сліди. Прочитали ми багато.
Я запропонував назвати чудовисько на честь товариша — Митькозавром.
На березі знову з’явилися величезні сліди і пір’я.
Ми вирішили зловити чудовисько на приманку.
Приманкою стала курка. Вирили на стежці яму.
Була ніч. Ми почули людський крик. Це був дід Трохим, він приніс нам молока на вечерю. Дідусь лаявся, бо попав у вириту нами яму. Ідея з приманкою провалилася.
Ми хотіли сфотографувати чудовисько і прославитися, а може й медалі отримати “За відвагу”.
Раптом ми почули, як щось плило по воді. Присвітили ліхтариком і побачили щось над водою. Хотіли втекти, але Митько сказав, що маємо лишитися. Раптом Митько, став кидати у тварюку каміння. І тут почувся людський крик. Ми кинулися у воду. Там був Вася-велосипедист, який змайстрував голову потвори, щоб нас полякати.
Я хотів відлупцювати цього брехуна, а Митько сказав, що завдяки йому, ми багато чого дізналися нового про світ. А для колекції ще буде час, щоб її зібрати. Так закінчилася наша пригода з Митькозавром.