Даю 50 баллов!!
Робота з текстом. Написати аналіз тексту (ідея, тема и т.п)
Ранок той знявся над землею, як ангел, світлий, добрий, лагідний. Просто з вікна його можна було зачерпнути повні долоні і, заплющивши очі, пити, як воду з молодого весняного джерела. Дихнув легко вітер, і з яблуні, що підпирала нашу хату, у світлицю стрибнув сонячний промінь і пролетів попід стелею. І раптом від його сяйва на стінах почали розквітати пуп’янки троянд, якими мама ще до війни вималювала хату.
Я піднявся з ліжка й відчув у всьому тілі дивну полегкість. Здавалося, схоплюся за пучок сонця, розгойдаюся на ньому й полечу високо-високо.
А в сінях, притулившись до одвірка, тихо плакала мама.
— Що з вами? — висунув голову із світлиці.
Не обертаючись, крізь схлипи мовила:
— Не відаю, що нині зі мною сталося. Піднялась удосвіта, а душа чомусь співає. Іду в хлів, по газдівстві пораюся, а якесь дивне щастя — слідом за мною. І таке маю відчуття, що вночі зірка впала мені в серце й увесь час світиться, а я так уже давно відвикла від радості — то й плачу.
У цей час у верхньому кінці села лунко зацокотіли копита — і з провулка вилетів вершник. Кінь під ним був білий-білий, немов щойно скупаний у снігах. Побачивши нас на порозі, незнайомий чоловік підняв над собою руки й закричав:
— Люди добрі, війна закінчилася!!!
А через три тижні повернувся батько. Після маминих поцілунків і голосінь підійшов до мене. За ці роки я кожної хвилини омріював зустріч із ним. І мені завжди здавалося, що коли зійдемося з батьком віч.на.віч, то щось незвичайне станеться у світі: я впаду йому на груди й зацілую очі, кожну зморшку, кожну сиву волосинку. Натомість прийшло якесь гірке розчарування. Переді мною стояв зовсім чужий чоловік, під поглядом якого я почував себе вкрай ніяково. І тільки тоді, коли батько міцно пригорнув мене до себе й поцілував, як колись, у чоло і я знову відчув дотик гарячих губ, він умить став для мене до болю рідним.
На другий день ми обоє взялися орати ниву. Не знаю, чи батько так затужив за землею, чи вона за ним, але скиби, здавалося, самі переверталися перед плугом, лягали покірно до ніг, а зорана рілля лежала вільно під сонцем.
Перед тим як сіяти, підігнали коней до стодоли й сіли в затінку. Поруч розчісували тихим вітром своє гілля вишні. Батько усміхнено подивився на них і сказав:
— Щоночі снилися мені ці дерева, але завжди цвіли не квітом, а маминими сльозами.
— А ти вже більше ніколи нас не покинеш? Адже війни вже не буде, правда? — спитав я.
Батько довго мовчав, а потім роздумливо мовив:
— Куди мені без вас, коли я на рідній землі.
За Д. Кешелею
Ответы
Ответ:
Аналіз тексту:
Ідея: Основною ідеєю тексту є повернення батька з війни і його зновуз'єднання з родиною. Текст передає радість і щастя, які виникають в сім'ї після закінчення війни та повернення батька додому.
Тема: Темою тексту є війна і її наслідки для сім'ї, а також тема сімейного щастя і зв'язку між батьком і сином.
Структура: Текст можна розділити на дві частини. У першій частині описується ранок, в якому автор відчуває полегшення і радість, а мама плаче з незрозумілих причин. Друга частина тексту розповідає про повернення батька, спочатку засмучуючи автора, але потім привертаючи його увагу до зв'язку з родиною і землею.
Мовний стиль: Мова тексту є ліричною і образною. Використовуються метафори і порівняння, щоб передати почуття і емоції персонажів.
Настрій: Настрій тексту на початку є світлим і радісним, він передає натхнення і надію. Згодом настрій стає трохи замітним через розчарування автора, але в кінці тексту повертається радість і щастя.
Основні персонажі: У тексті зустрічаються такі персонажі:
- Автор (дитина), який відчуває полегшення і радість з ранку, а пізніше розчаровується, але знову радіє поверненню батька.
- Мама, яка плаче радісними сльозами і висловлює свою незвичайну радість.
- Батько, який повертається з війни і стає рідним для автора. Він виявляє любов до родини і рідної землі.
Висновок: Текст передає ідею повернення батька з війни і його зновуз'єднання з родиною, а також освітлює тему війни, наслідків для сім'ї та сімейного щастя. Ліричний і образний мовний стиль допомагає передати почуття і емоції персонажів. Настрій тексту змінюється від світлого і радісного на початку до трохи замітного розчарування, але в кінці повертається радість і щастя. Основні персонажі включають автора, маму і батька, кожен з яких має свої унікальні емоції та роль у тексті.