Ответы
Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" є одним з найвидатніших творів української реалістичної літератури другої половини XIX століття. У цьому творі письменник зображує життя української селянської родини в умовах занепаду патріархального способу буття, змізерніння української душі як результату тривалого існування в умовах кріпацтва. Однією з основних проблем, яку порушує автор, є проблема добра і зла, яка проявляється в різних аспектах: соціальному, психологічному, моральному, етичному.
Соціальний аспект проблеми добра і зла пов'язаний з критикою письменником існуючого суспільного ладу, який породжував нерівність, експлуатацію, облуду, корупцію, насильство. Нечуй-Левицький показує, як приватна власність стає джерелом конфліктів і сварок між людьми, як вона руйнує гармонію і любов в сім'ї. У родині Кайдашів постійно йдуть суперечки і боротьба за мотовило, курку, кабана, грушу. Кайдашиха і Мотря не можуть поділити яйця, Карпо і Лаврін не можуть поділити спадщину. Все це призводить до того, що люди стають жорстокими, жадібними, свавільними, несправедливими. Письменник висміює і засуджує таке ставлення до життя і до людей.
Психологічний аспект проблеми добра і зла пов'язаний з аналізом письменником характерів героїв, їх мотивації, почуттів, переживань. Нечуй-Левицький розкриває перед читачем психологічний світ своїх персонажів, їх слабості і сильні сторони. В повісті можна виділити два типи героїв: тих, хто належить до світу добра, і тих, хто належить до світу зла. До першого типу можна віднести Лавріна і Мелашку, які є прикладом кохання, доброти, чесності, простоти. Вони не прагнуть до багатства і влади, а шукають щастя в справжньому почутті. Вони не бояться працювати і жити скромно, але гідно. Вони не втрачають надії і оптимізму, навіть коли їх переслідують і ображають. Вони здатні прощати і співчувати, навіть коли їх зраджують і кривдять. Вони є символом добра, світла, життя.
До другого типу можна віднести Кайдашиху і Мотрю, які є прикладом ненависті, злості, підступності, жадоби. Вони прагнуть до власності і влади, а не до любові і гармонії. Вони не цінують працю і справедливість, а тільки свою вигоду і користь. Вони втрачають людяність і милосердя, коли їх обурює чужий успіх або щастя. Вони здатні зраджувати і кривдити, навіть коли їх поважають і люблять. Вони є символом зла, темряви, смерті.
Моральний аспект проблеми добра і зла пов'язаний з оцінкою письменником поведінки героїв з точки зору моральних норм і цінностей. Нечуй-Левицький показує, як розбещення і розпутство призводять до руйнації особистості і суспільства. Письменник засуджує пияцтво, яке стало загальним явищем серед селян. Пияцтво призводить до того, що людина втрачає свою гідність, розум, совість, стає жертвою або злочинцем. Письменник показує трагедію Омелька Кайдаша, який випився до смерті, залишивши свою родину без опори і захисту. Письменник також засуджує облуду і лицемірство церковників, які не служать Богові, а служать собі. Письменник показує ганебну роль попа Якима, який не турбується про душевне спасення своїх параф'ян, а турбується тільки про свою користь і комфорт. Письменник також показує безглуздясть і безграмотність селянської молоді, яка не має жодних ідеалів і цілей, а тільки шукає розваг і задоволень.
Етичний аспект проблеми добра і зла пов'язаний з утвердженням письменником національно-етичних і загальнолюдських цінностей. Національно-етичними цінностями, які втверджує письменник, є любов до рідної землі, до рідної мови, до рідної культури. Нечуй-Левицький показує, як українська нація страждає від національного гноблення і зневаги з боку російської імперії, яка намагається знищити її самобутність і ідентичність. Письменник зображує героїв, які боронять свою національну гідність і свободу, які пишаються своєю мовою і традиціями, які не погоджуються на асиміляцію і покору. Такими героями є Лаврін і Мелашка, які не хочуть вчитися російської мови і не хочуть жити за російськими звичаями. Вони вважають себе українцями і не зраджують своєму народові.
Загальнолюдськими цінностями, які втверджує письменник, є любов до людини, до правди, до справедливості. Нечуй-Левицький показує, як українська нація страждає від соціальної несправедливості і беззаконня, які породжують багато лиха і страждань. Письменник зображує героїв, які борються за свої права і свободи, які не мовчать перед злом і несправедливостью, які не бояться ставити запитання і шукати відповідей. Такими героями є Лаврін і Мелашка, які не дають себе обманювати і ображати, які не дають себе розлучити і роз'єднати. Вони вважають себе людьми і не зраджують своїм почуттям.
Таким чином, проблема добра і зла в повісті Кайдашева сім'я є багатогранною і актуальною. Письменник показує, що добро і зло не є абстрактними категоріями, а є конкретними проявами людської долі і духу. Письменник закликає читача до роздуму і вибору: чому служити - добру чи злу? Якою бути - людиною чи тварюкою? Яку будувати - Україну чи Росію?