ДАЮ 90баллов помогти пожалуйста очерет нужно .Підготуйте розповідь про відомих виконавців пісень
Ответы
Ответ:
Платон Майборода
Батько української естрадної музики. Він разом із поетом Андрієм Малишком придумав фундамент української пісні — майже всі їхні спільні 22 твори стали еталонами, зразками найкращого втілення української мелодичної традиції та національного естетичного мислення (насамперед — ліричної природи).
Композиція "Київський вальс" на довгі роки стала символом столиці України, а її початкова фраза слугувала позивними радіостанції "Промінь".
Символом української школи стала "Пісня про вчительку", що навіки закарбована в пам’яті багатьох поколінь (парадоксально, але строфи з неї навіть були використані сучасним українським реп-гуртом Курган та Агрегат). Довершеною кантиленою (особлива музична характеристика, яка означає високий рівень співучості мелодії; тобто коли її може наспівати навіть людина, якій на вухо наступив ведмідь) приваблюють твори Майбороди "Ми підем, де трави похилі", "Ти моя вірна любов" та "Колискова". Хвилювала композитора і вірність власній історії, яскравим прикладом чого може слугувати "Пісня про козацькі могили". Головний його хіт — "Рідна мати моя" ("Рушничок") перекладений 18 мовами.
Суспільне | Новини
Обрати розділ
Пошук
МУЗИКАКУЛЬТУРАУКРАЇНАМУЗИКАТЕКСТИ
7 українських зірок естради, яких соромно не знати
Author avatar
Олесь Николенко
29 листопада 2021, 09:19
7 українських зірок естради, яких соромно не знати
В цей день, 30 листопада 1951 року, в селянській родині народилася майбутня зірка української естради Назарій Яремчук, який за 43 роки свого земного життя записав понад 150 пісень. Хто придумав "Червону руту" та вперше заспівав "Стожари"? А хто взагалі започаткував образно-мелодичну систему української пісні? Суспільне склало добірку з 7 улюблених зірок естради
Платон Майборода
Батько української естрадної музики. Він разом із поетом Андрієм Малишком придумав фундамент української пісні — майже всі їхні спільні 22 твори стали еталонами, зразками найкращого втілення української мелодичної традиції та національного естетичного мислення (насамперед — ліричної природи).
Композиція "Київський вальс" на довгі роки стала символом столиці України, а її початкова фраза слугувала позивними радіостанції "Промінь".
Символом української школи стала "Пісня про вчительку", що навіки закарбована в пам’яті багатьох поколінь (парадоксально, але строфи з неї навіть були використані сучасним українським реп-гуртом Курган та Агрегат). Довершеною кантиленою (особлива музична характеристика, яка означає високий рівень співучості мелодії; тобто коли її може наспівати навіть людина, якій на вухо наступив ведмідь) приваблюють твори Майбороди "Ми підем, де трави похилі", "Ти моя вірна любов" та "Колискова". Хвилювала композитора і вірність власній історії, яскравим прикладом чого може слугувати "Пісня про козацькі могили". Головний його хіт — "Рідна мати моя" ("Рушничок") перекладений 18 мовами.
Олександр Білаш
Український композитор і поет, автор близько 200 пісень. Найвідоміші з них — "Сніг на зеленому листі", "Два кольори", "Ясені". Ці композиції перейшли у лави естрадних стандартів. Білашу вдалося створити образну систему такої сили, що вона відповідала (і відповідає) основним рисам загальнонаціонального характеру.
Це притаманні кожному українцеві лірична рефлексія, високий рівень сентиментальності та схильність до світлої ностальгії, лаконічний трагізм (але без зайвого фаталізму). А головне — постійна тяга до відтворення життя у всіх його формах, реконструкція замість руйнації та дуже влучний психологізм. Назарій Яремчук
Людина, яка прожила до прикрого мало, але встигла багато зробити для розвитку і популяризації української пісні. Його пісні не просто поширилися державою, а й облетіли весь світ: "Червона рута", "Водограй", "Смерекова хата", "Стожари", "Гай, зелений гай", "Родина", "Я піду в далекі гори" та багато інших шлягерів. Важливість однієї лише "Червоної рути", створеної Назарієм разом із буковинським поетом Володимиром Івасюком, важко переоцінити.
Ця пісня дала життя багатьом іншим вітчизняним музикантам (і стала визитівкою тієї ж Софії Ротару, мова про яку йтиме трохи нижче). По-друге, "Червона рута" вийшла за самі лише пісенні рамки, перетворившись на певний символ і надавши назву однойменному музичному фестивалю, який із 1989 року фактично з нуля побудував усю сучасну українську поп-естрадну сцену і відкрив багато талантів.
Слова, що сказав Яремчук в одному з останніх інтерв’ю, можна сприймати як заповіт усім, хто займається музикою (і взагалі творчою діяльністю): "Кожен з нас повинен постійно бути в польоті – крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам’ятати священні речі – навіщо живеш, звідки ти родом, до чого прагнеш, що скажеш людям, з якого колодязя п’єш живу воду. Я вийшов із того віку, коли звертаєш увагу на дрібниці – автографи, популярність. Мене турбує інше: що буде з нашим пісенним садом завтра?".