Ответы
Прощавай, літо
Літо, чарівне пора,
Тобі доводиться йти...
Твій квітучий калейдоскоп,
Захоплюючий походжень,
І спогадів море і сонця блиск,
Вже пливуть прочумим морям.
Але серце трохи затужило,
Коли літо край моїх дверей,
Минуло, забравши сонце й тепло,
Усі ті веселі дні та вечори.
Довго ми відчуватимемо тепло,
Наших спогадів червоний огонь,
З смаком морозива й ароматом квітів,
Відлуння літнього розкішного дзвону.
Прощавай, літо, золоте небо,
Шепіт вашого вітру і пляжний пісок,
Прощавай, ясні краплі дощу,
І безтурботний сміх, спів пташок.
Ти залишаєш нам звитяжний урожай,
Запах скибочок вранішньої роси,
Літо, ти додавало наснаги,
І надавало крил нашій мрії.
Ми забережемо кожен момент,
Що літо принесло в наше життя,
В пам’яті увік назавжди ми збережем
То тепло, що в серці біднеє.
Нехай осінь принесе свою колір,
Золоті фарби, тепло і спокій,
Але, літо, навіть коли пройде,
Ми завжди пам'ятатимемо тебе й дякуватимемо тобі.
Прощавай, літо, з твоїм сяйвом й променем,
Твоїм теплом і безтурботним плином,
Ми чекатимемо, коли знов настанеш,
І знову подаруєш великий сонячний дар.