Допоможіть!!
Із праці монаха Ейнгарда «Життя Карла Великого»
«...Карл любив чужоземців і вельми дбав про те, щоб добре їх зустріти. Карл був міцної статури, в міру високого зросту, але не вищим за семикратну довжину його ступень. Голова його була округлою, очі - великі й виразні, ніс – дещо більший за середній. Благородна сивина дуже прикрашала обличчя, завжди живе та веселе. Все це надавало його вигляду чарівності. І хоча шия його була надто коротка і товста, а живіт випирав, пропорційність інших чистин тіла приховували ці недоліки. Хода Карла була твердою, весь його вигляд – мужнім, але голос, хоча і звучний, не цілком відповідав могутній статурі. Його вирізняло чудове здоров'я і лише останні чотири роки страждав на пропасницю, а також часом кульгав на одну ногу. Але й тоді він нехтував порадами лікарів. Він постійно їздив верхи та полював... Любив він також купатися в гарячих джерелах і досяг неабиякої досконалості з плавання. Саме з любові до гарячих ванн побудував він в Аахені палац і проводив там останні роки життя. На купання до джерел він запрошував не лише синів, але й вельможне панство, друзів, а іноді охоронців і всю свиту; траплялося, що сто і більше осіб купалися разом. Тема проєкту Карл носив народну франкську одіж. На тіло він одягав полотняну білизну, зверху обшиту шовковою бахромою туніку і штани. Ноги до колін обгортав полотняною тканиною. Іноземним одягом, яким би він не був красивим, Карл нехтував. Тільки в особливо урочистих випадках він вбирався в одяг, гаптований золотом, і взуття, оздоблене дорогоцінним камінням, плащ застібав золотою пряжкою й одягав золоту корону. У звичайні ж дні вбрання його мало відрізнялося від одягу простолюдина. Карл ненавидів пияцтво, сам був невибагливий до їжі та питва. Старанно вивчаючи різні науки, він високо цінував учених, висловлюючи їм велику повагу... Перейнявшись із дитинства християнською вірою, Карл слідував їй свято та неухильно. Він відвідував церкву в різний час, навіть вночі, якщо не був хворим; причому стежив, щоб все виконували, як повинно, і ні в чому не порушували релігійні приписи. Піклуючись про допомогу бідним, він посилав милостиню багатьом нужденним християнам, будь-то в межах його королівства, будь-то навіть у заморських країнах – Сирії, Єгипті, Африці, Єрусалимі, Олександрії або Карфагені. Саме задля цього він і прагнув до дружби з іноземними державцями. Але найбільше дбав він про відновлення колишньої величі Риму, відправляючи незліченні дари папам і щедро прикрашаючи собор апостола Петра, який виділяв серед усіх церков світу»
.
1) Як автор джерела ставиться до Карла Великого?
2) Чи відповідає опис зовнішності Карла Великого його статусу в суспільстві? Яку роль у цьому відіграє одяг Карла?
Ответы
Ответ:Безперечно, Ейнгард добре знав античну класичну літературу, особливо Светонія, під впливом «Життєписів дванадцяти цезарів» якого він і задумав свій твір. У Светонія Ейнгард запозичив схему групування фактів, а також деякі літературні звороти. Однак було б перебільшенням вважати, що автор сліпо наслідує римські життєписи. Ейнгард блискуче об'єднав у своїй праці свідчення аналів, хронік, документів палацового архіву, власні спостереження і деякі запозичення із творів античних авторів.
2.короля, прототип реальної історичної особистості.
Карл описується в поемі як немолодий, сивочолий і сивобородий чоловік, який відрізняється прекрасним станом і величавим особою, що володіє мудрістю років і багатим досвідом. Вигляд короля зображується в патріархальному стилі, типовому для творів у вигляді народних переказів.