Які тенденції спостерігаються у формуванні політичної карти світу на початку
XXI ст.? Спрогнозуйте, які зміни можуть відбутися на політичній карті в найближчий
період. Чим це можна пояснити?
Ответы
Політична карта світу дуже динамічна. Вона відображає і фіксує основні політико-географічні процеси, пов’язані з кількісними та якісними змінами.Кількісні зміни полягають у таких явищах:1) приєднання щойно відкритих земель. Нині це практично неможливо через їх відсутність (на земній кулі не залишилось „білих плям”), але в минулому, особливо під час епохи Великих географічних відкриттів, ці явища були досить поширеними;2)територіальні придбання або втрати внаслідок війн. Часто такі території є предметом суперечок між країнами, які брали участь у військових конфліктах;3) об’єднання або розпад держав. Наприклад, розпад Радянського Союзу Югославії, Османської імперії;4) добровільні поступки або обмін між країнами ділянками суходолу – так звані цесії – передавання всіх суверенних прав на певну територію однією державою іншій за угодою. Це може бути зроблене наприклад для того, щоб кордони держав співпадали з етнічними територіями;5) акреції – нарощування території. Наприклад відвойовування суходолу у моря шляхом намивання території (Нідерланди) та створення так званих „сміттєвих островів” з утилізованих промислових та побутових відходів (Японія). Такі ділянки суходолу використовують під промислове та цивільне будівництво, створення зон відпочинку. Нідерланди за рахунок будівництва системи гідротехнічних споруд і дамб відокремили від моря майже 40% своєї сучасної площі. Осушені ділянки – польдери – насичені морськими намулами, які містять багато цінних поживних речовин. Після рекультивації їх активно використовують у сільському господарстві.Якісними змінами є: 1) історична зміна суспільно-економічної формації. Найпоширенішим прикладом є встановлення капіталістичних відносин на території деяких колоній Великої Британії внаслідок переселення туди емігрантів з Європи і штучного перенесення притаманних метрополії суспільно-економічних відносин. Завдяки цьому окремі території відразу перейшли від первісного суспільства до капіталізму;2) отримання країнами політичного суверенітету. Найчастіше це було набуття суверенітету без змін кордонів. Так склалося з десятками колишніх колоніальних країн в Африці, Азії, Латинській Америці;3) запровадження нових форм державного устрою та правління. Наприклад перехід країни від монархії до республіки чи навпаки;4) утворення і розпад міждержавних політичних спілок і організацій. Наприклад створення Ради Економічної взаємодопомоги у 1949 р. та її розпад у 1991 р.5) поява і зникнення на планеті „гарячих точок” – осередків міждержавних та внутрідержавних конфліктів.6) зміна столиць. Це досить поширені явища, які мають різноманітні економічні, політичні передумови. Наприклад, протягом ХХ ст. було перенесено столиці багатьох країн:- Росія – із Санки-Петербурга до Москви;- Туреччина – із Стамбула до Анкари;- Бразилія – із Ріо-де-Жанейро до міста Бразиліа;- Пакистан – із Карачі до Ісламабаду;- Нігерія – із Лагоса до Абуджі;- Танзанія – із Дар-ес-Салама до Додоми;- Казахстан – із Алмати до Астани;- ФРН – із Бонна до Берліну.Головними причинами перенесення столиць є: перенаселеність столичних міст і пов’язані з цим екологічні, транспортні проблеми; особливості зайнятості населення; подорожчання земель під забудову; намагання уряду збалансувати розвиток внутрішніх, часто відсталих у соціально-економічному плані районів, для яких поява столичного міста буде своєрідним поштовхом для подальшого розвитку;7) зміни назв держав, столиць і населених пунктів. Часто це є наслідком інших якісних змін на політичній карті світу. Прикладами перейменування держав є: Бірма –> М’янма, Берег Слонової Кістки –> Кот-д’Івуар, Острови Зеленого мису –> Кабо-Верде, Кампучія –> Камбоджа, Заїр –> Демократична Республіка Конго (ДРК), Молдавія –> Молдова та інші.Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття кількісних змін на політичній карті світу відбувається дедалі менше, а якісні зміни набувають більшого значення, що передусім пов’язано з посиленням інтеграційних процесів.