Ответы
Ответ:
1. Дивлюсь на зорі опівнічні. На жаль, вони також не вічні. 2. І гори, і долини, і поля, і сади, і ставок, і хати, були залиті й обмиті, чистим прозірчастим, білим як срібло світлом 3. Знову ластівочко-серце, ти вернулась, знов звела в нас під хатою кубельце. 4. Виноград ріс густими невисокими кущами, листя було чорно-зелене, соковите, буйне. 5. Виростеш, ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги. 6. Неспокій, рух і боротьбу, я бачив скрізь, у дубовій вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах, у болотяній воді, на поколупаних стінах. 7. Дяка щира тобі ніченько-чарівниченько, що закрила ти Моє личенько. 8. Буває, в дорозі десь трапиться чиста криниця. 9. Ну що здавалося слова... А серце б'ється ожива як їх почує!
Ответ:
Дивлюсь на зорі опівночі. На жаль, вони також не вічні. І гори, і долини, і сади, і ставок, і хати були залиті й обмиті чистим, прозірчастим, білим, як срібло світлом. Знову, ластівочко- серце, ти вернулась, знов звела в нас від хатою кубельце. Виноград ріс густими, невисокими кущами, листя було чорно-зелене, соковите буйне. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги. Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь, у дубовій, вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах, у болотяній воді, на поколупаних стінах. Дяка щира тобі, ніченько- чарівниченько, що закрила ти моє личенько. Буває в дорозі, десь трапиться чиста криниця. Ну що ж здавалося слова... А серце б'ється ожива, як їх почує!
Объяснение: