Question

СРОЧНО треба написати твір по плану по баладі "Як Робін Гуд став розбійником" ДУЖЕ ТРЕБА БУДЬ-ЛАСКА План прикріпила (дякую)​

Answer 1

Події відбуваються в Англії за правління Генріха IІ. На півночі були величезні ліси, де міг полювати міг тільки король, а іншим під страхом  смерті заборонялося вбити хоча б оленя. Ліси охороняли королівські лісники, і головний лісничий у кожному лісі мав таку ж саму владу, як шериф.
У Шервудському та Бернесдейльському лісах головним лісничим там був Х’ю Фітзу. Він мав тиху, лагідну дружину і маленького сина Роберта. Хлопчик, як свідчить запис в актовій книзі, народився 1160 року в місті Локслі, — через те його часто й називали Локслі або Роб з Локслі.

Роб, як тільки міцно зіп’явся на ноги, одразу полюбив блукати з батьком по лісі, а згодом і стріляти з лука. Довгими зимовими вечорами Роб любив слухати розповіді батька про хороброго Зеленого Віллі-розбійника, який не боявся королівських лісників і багато років гуляв по заповідниках, стріляючи оленів та бенкетуючи зі своїми друзями.


Коли надворі стояла негода, Роб цілими днями стругав рівненькі стріли для довжелезного лука й прив’язував до них сірі гусячі пера.

Матері не подобалося, що Роб так цікавиться життям розбійників, вона бачила сина при дворі короля або в абатстві. Вона вчила його читати й писати, прищеплювала йому гарні манери, вчила бути правдивим і чесним як із сановитими лордами, так і з простими селянами. Але Роб почував себе щасливішим в лісі з луком у руках.

Роб мав двох друзів: один був Віллі Геймвелл, син батькового брата, який жив у Геймвелл-Лоджі, біля Ноттінгема, а друга — Маріан Фітцуолтер, єдина дочка графа Хантінгдона.

Маріан і Роб товаришували, але зустрічалися таємно в лісі, бо їх батьки ворогували. Однак ані Роб, ані Маріан аніскільки не зважали на ворожнечу своїх батьків.

Але скоро безхмарне життя Роба закінчилося. У Робового батька, крім Фітцуолтера, були ще два непримиренні вороги: сухоребрий шериф Ноттінгема і гладкий єпископ Герфорда. Ці троє ворогів змовились між собою і нашепотіли на вухо королеві таке, що Х’ю Фітзу відразу втратив посаду королівського лісничого. Сім’ю Фітзу холодного зимового вечора вигнали з будинку, а батька арештували. Роб з матір’ю змушений був жити у родича, сквайра Джорджа Геймвелла, який радо надав їм притулок. Через кілька місяців матір Роба померла, не витримавши таких переживань. А з приходом весни, у в’язниці, помер і батько, а його вороги навіть не встигли вигадати обвинувачення.


Минуло два роки. Двоюрідний брат Роба, Віллі, вчився у школі далеко від дому; Маріан батько відіслав до двору королеви Елеонори, коли довідався про дружбу дочки з Робом. Цілих два роки осиротілий хлопець був зовсім самотній. Дядько нічим не міг допомогти своєму племінникові, який сумував за батьками та  колишнім життям у лісі. Він відчував себе трохи краще, лише коли брав до рук лук і стріляв.

Одного дня дядько повідомив Робові, що в Ноттінгемі ярмарок, і шериф оголосив змагання лучників. Найкращі з них стануть королівськими лісниками, а того, хто стрілятиме найвлучніше, чекає ще й нагорода — золота стріла. Роб зрадів цій пропозиції, адже хотів зайняти місце батька і був готовий до змагання за нього.

Роб, через кілька днів, вирушив з Локслі й подався через Шервудський ліс до Ноттінгема. Через плече у нього висів довгий тисовий лук, при боці погойдувався сагайдак, вщерть наповнений стрілами, а в руці юнак міцно стискав дебелий ціпок. Одягнений він був у все зелене і мав великі надії на майбутнє. Продираючись крізь хащі Шервудського лісу він наскочив на гурт лісників, що влаштували бучний бенкет під розлогими шатами столітнього дуба.


Ватажком лісників був той чоловік, який незаконно посів батькове місце і вигнав їхню сім’ю на вулицю. Роб хотів пройти повз них, але ватажок лісників, посміявся над хлопцем і запропонував йому показати своє вміння стріляти з лука. Якщо Роб влучить у ціль, то отримає двадцять срібних монет від лісника, а як не влучить, то позбудеться голови.
За сто кроків у лісі з’явився табун королівських оленів, і Роб за вимогою лісничого мав послати стрілу на піввідстані до них. Але Роб пообіцяв влучити в оленя-ватажка, і за кілька хвилин той упав додолу.
Лісники від подиву зойкнули, а тоді сердито почали репетувати. Найбільше лютував той, що сам же таки запропонував битися об заклад.

Лісничий погродував Робу смертю, і не заплативши йому наказав йти геть. Хвиля обурення здійнялася у Робових грудях.

—    Я йду, бо твоя пика вже намуляла мені очі, любий лісничий. На тобі недоноски мого батька! — вигукнув він і, відвернувшись, пішов своєю дорогою.

Лісничий сприйняв ці слова як погрозу і вистрілив Робові у спину. Роб затремтів від гніву і вбив лісничого.

Так помстився Роб за смерть батька, хоч тепер сам опинився поза законом