Ответы
Відповідь:
6. Правила подвоєння літер
Правило подвоєння літер в українській мові може бути пояснене наступними прикладами:
Правило 1: Подвоєння літери "р" після префікса "пере-":
приклад: перерахувати, переписати
Правило 2: Подвоєння літери "с" після префікса "роз-":
приклад: розсипати, розставити
Правило 3: Подвоєння літери "с" після префікса "з-":
приклад: зіскочити, зістрибнути
Правило 4: Подвоєння літери "д" після префікса "под-":
приклад: подружитися, подивитися
Правило 5: Подвоєння літери "т" після префікса "вит-":
приклад: витрусити, витягнути
Правило 6: Подвоєння літери "н" після префікса "вин-":
приклад: винняти, винести
7. Спрощення приголосних звуків
Українська мова має декілька груп приголосних звуків, в яких відбувається спрощення. Спрощення відбувається в наступних випадках:
Ускладнене сполучення "ст" спрощується до звуку "с":
приклад: стіл - [сіл]
Ускладнене сполучення "зд" спрощується до звуку "з":
приклад: здоровий - [зоровий]
Ускладнене сполучення "дж" спрощується до звуку "ж":
приклад: джинси - [жинси]
Ускладнене сполучення "дз" спрощується до звуку "з":
приклад: дзвін - [звін]
Ускладнене сполучення "тл" спрощується до звуку "л":
приклад: тліти - [літи]
Спрощення відбувається лише в усному мовленні і на письмі не позначається.
8. Вимова префіксів "пре-" та "при-"
Вимова префіксів "пре-" та "при-" визначається наступними орфоепічними нормами:
Префікс "пре-" вимовляється звуком [пре]:
приклад: претензія, прем'єра
Префікс "при-" вимовляється звуком [прі]:
приклад: пристрасть, приклад
Правопис цих префіксів визначається наступними правилами:
Префікс "пре-" пишеться з "е" перед приголосними та "є" перед голосними:
приклад: претендент, прекрасний
Префікс "при-" пишеться з "и" перед приголосними та "і" перед голосними:
приклад: приставка, приємний
9. Орфограми чергування приголосних
Орфограми, пов'язані з явищем чергування приголосних, можуть бути ілюстровані наступними прикладами слів:
Явище чергування [ж/з]:
приклад: жити - з'їсти, жовч - зовнішній
Явище чергування [ш/с]:
приклад: шибениця - сісти, шипіти - сипати
Явище чергування [ч/ц]:
приклад: чистити - цікавий, чепуритися - цап
10. Правопис слів іншомовного походження
Правопис слів іншомовного походження визначається наступними правилами:
Слова іншомовного походження пишуться згідно з орфографічними нормами української мови.
Часто вони вимагають збереження оригінального написання або адаптації до українського правопису.
Приклади слів для диктанту, які мають перевірити знання правила "дев'ятки":
1. Академія
2. Бібліотека
3. Концерт
4. Департамент
5. Факультет
6. Галерея
7. Інститут
8. Музей
Основні правила вживання великої літери:
1. Перше слово речення починається з великої літери.
2. Велика літера вживається у назвах осіб, місць, історичних подій, організацій, назвах книг, фільмів та інших творів мистецтва.
3. Велика літера вживається в назвах місяців, днів тижня та свят.
4. Велика літера вживається в словах, які виокремлюються для підкреслення їх важливості або особливого значення.
5. Велика літера вживається в скороченнях та акронімах.
Як переносяться слова з рядка в рядок?
При перенесенні слів з одного рядка в інший, необхідно дотримуватись наступних правил:
1. Перевірте, чи є в слові можливість перенести його. Якщо слово містить нерозривні частини, наприклад, префікси, суфікси або великі літери, то його не можна розривати.
2. Коли ви переносите слово, слід розділити його таким чином, щоб утворилися зрозумілі та логічні частини.
3. Зверніть увагу на правопис та синтаксичну коректність нових утворених слів після перенесення.
Поясніть, як ви розумієте слова з листа поета Василя Стуса: "Письмо з помилками то як невимиті руки чи зуби."
Ці слова з листа поета Василя Стуса можуть мати різне тлумачення, але основна ідея полягає в тому, що письмо з помилками можна порівняти з невимитими руками або зубами.
Можливо, поет мав на увазі, що так само, як невимиті руки або зуби є ознакою недбалості та неповноцінного догляду за собою, так і письмо з помилками може свідчити про неуважність або необережність письменника.
Ці слова можуть також виражати ідею, що недосконалість у письмі, як і в невимитих руках або зубах, є природною людською характеристикою. Поет може висловлювати свою думку про те, що навіть з помилками письмо є чесним і виражає індивідуальність письменника.
Загалом, розуміння цих слів може бути інтерпретоване по-різному, в залежності від контексту та особистого сприйняття.