Ответы
Відповідь:
Пояснення:
серпня 1836 року у селі Переходівка на Чернігівщині народився Олександр Якович Кониський, письменник, публіцист, громадський діяч, автор духовного гімну «Молитва за Україну».
Походив із стародавнього, але збіднілого чернігівського дворянського роду. В 13 років виключений із чернігівської гімназії через написання українських віршів. Надалі навчався в Ніжинському ліцеї, склав іспит на звання кандидата права.
Почав друкуватися з 1858-го, у своїй творчості відстоював українську національну ідею. Автор підручників для недільних шкіл: «Українські прописи» (1862), «Арифметика, або нотниця» (1863), «Граматика або перша читанка задля початку вченья» (1882). Підготував також підручник про закони, потрібні селянам, який, однак, не був дозволений до друку цензурою.
Літературні псевдоніми О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та ін. (всього близько 150). Значна частина його літературних творів містить у своїй основі юридичні сюжети, викриває негативні явища в діяльності царської адміністрації і суду, здирництво тогочасної адвокатури: "Суддя Гарбуз" (1875), "Антін Калина" (1881-82), "Народна педагогія" (1886), "Стельмахи" (1887), "Козарський ланок", "У “тісної баби”" (обидва - 1889), "Баба Явдоха" (1897), "Ранком в Алупці" (1898), "Сікутор", "Хвора душа" (обидва - 1899), "Бугай" (1901), "Наввипередки" (1903). Йому належить цикл "оповідань з кримінальної хроніки": "Каторжний", "Тюрма за волю" (обидва - 1881), "Драма в тюрмі", "Чи злочинець, чи ненужний" (обидва - 1885), "Конокрад Іван Дранка" (1887). Кілька поезій присвятив темі тюрми, заслання і каторги. Опублікував казку-пародію на царський суд "Собача правда" (1894).
За поширення «малоросійської пропаганди» у 1863-му засланий до Вологди. Повернувся в Київ лише в 1872-му, після зняття поліційного нагляду.
Один із фундаторів Літературного товариства імені Т. Шевченка (1873), засновник видавництва «Вік»
Підготував першу двотомну біографію Тараса Шевченка, яка була високо оцінена сучасниками і не втратила актуальності й донині. Переклав «Щоденник» Кобзаря. Автор слів пісні «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни»), покладену на музику Миколою Лисенком.
Як писав Сергій Єфремов: «Такими людьми, як Кониський, найбільше держалась українська справа під той складний час, коли навіть голосу українського не чутко було, вони були не тільки робітниками, а немов прапорами цілої епохи». За широтою діяльності з Олександром Кониським можуть зрівнятися хіба що Іван Франко, Пантелеймон Куліш, Борис Грінченко.
Постійно переслідуваний жандармами (у 1885-му, звинувачений в українському сепаратизмі, провів в ув’язненні майже півтора року), творив під численними псевдонімами. Але й в Радянському Союзі його твори знаходилися під забороною, оскільки автора відносили до «націоналістів».
Помер 12 грудня 1900-го у Києві. Похований на Байковому кладовищі. На могилі Олександра Кониського на Байковому кладовищі стоїть стилізований козацький хрест, до якого приходять помолитися за Україну та пом’янути її славного сина. http://pivnich.info/oleksandr-konyskyj/ .
DZIDZIO - Молитва за Україну
Михайло Хома (DZIDZIO) разом з Молодіжним симфонічним оркестром України під керівництвом диригентки Оксани Линів почав працювати над проектом «Державний Гімн України». Робота тривала в київському Будинку звукозапису, єдиному місці в Україні, де можна одночасно записати більше сотні музикантів та хористів. Під час роботи над Державним Гімном в Михайла з’явилась ідея записати також і Духовний Гімн України «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Зробити це в такі стислі терміни було нереально, проте Михайло наполіг: “В процесі підготовки до проекту “Державний Гімн України” в певний момент я зрозумів, що мушу обов’язково записати і Духовний Гімн України». У нас склалася чудова команда разом з молодими талановитими музикантами зі всієї України і молитву «Боже великий, єдиний…» вони виконували разом зі мною вперше»
Робота над «Молитвою» завершилася в особливий день - на Благовіщення. Режисером відео став давній друг Михайла - Володимир Шурубура. Основною локацією було обрано визначну пам‘ятку історії та духовності Софіївський собор (Софія Київська), місце особливої духовної сили захисту народу України.
«Молитва за Україну» - це неземна надпотужна сила, яка допоможе усім українцям перейти ці непрості часи, що зараз випали на долю України і всього світу.