Ответы
Ответ:
Французьке суспільство наприкінці XVII століття було сильно ієрархізоване та разбите на соціальні стани. У цей період Франція була абсолютистською монархією, де король Людовик XIV мав абсолютну владу і називав себе "Державою сам".
Соціальна структура Франції включала третейський стан (бюргерство, селяни, ремісники, найманий клас), дворянство та духовенство. Привілеї та права розподілялися нерівномірно. Дворянство та духовенство позначалися своїми привілеями, такими як звільнення від податків та інших обов'язків, панські землі та право на політичну владу.
Селяни та бідний найманий клас були вкрай обтяжені податками та обов'язками, жили в небезпеці війн, хвороб та беззаконня. Селяни були прив'язані до землі та підкорялися панам, мали обмежений доступ до освіти та правда.
Церква мала значний вплив на суспільство, беручи участь у політиці та керуючи освітою. Однак, проглядався розкол між розумінням католицької церкви та світською владою.
Загальне населення Франції тоді жило в скромних умовах, з низьким рівнем гігієни та життя, та загальним дискомфортом.
Це була епоха, коли французька монархія та її еліта просували політику абсолютизму, коли король мав повну владу над суспільством і економікою, але в той же час були наявні сильні соціальні протистояння і нерівності.