Question

Записати речення, розкриваючи дужки.
Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені члени речення
Старий зараз ніякої роботи (не) визнаєокрім пасіки.
На світі все знайдеш крім рідної мат(и,е)рі. Щоб ви знали ні (на) яку іншу
птицю крім качок у Тихона (не)піднімалась
рука. Омиті росами квітки ро(с,з)тулюють повіки.Стала набл(и,е)жатися
година рушати в дорогу.На (К,к)иївських вулицях шумних каштани давноодцвіли.Він
стояв на кормі з в(и,е)слом суворий і красивий і дивився (в)перед поверхнас.За
вікном спить ніч в темне небо загорн(и,е)на зорями прихорошена.Осяяний сонцем
перед нами ро(с,з)кривався зовсім новий світ. Покинута людьми на довгі дні дорога
пом(е,и)рає в бур'яні. Досвітні огні п(е,и)реможні урочі прорізали темряву
ночі. Чую звістку пророчу св(‘)яту і таємну. Сторож н(е,и)сучи
сніданок стукнув дверима. Стаючи на обра(н,нн)ий гостинець ми знаємохтошлях
той торував. Усяка пташ(е,и)чка радіючи
співала. Я йшов (не) поспішаючи. На кла(т,д)ці обнявшись стояли дві дівчини.
Остап стояв вагаючись. (Не)зважаючи на погану погоду біля освітл(е,и)ного під(')їзду
театру панувало пожвавлення. (На) краю села над самою дорогою ріс каштан що
світився їжакуватими плодами. Я був молодий і здоровий і міг працювати (не) втомлюючись. Він мав дивну властивість –
зникати при очах ставати (не)помітним.​

Answer 1

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

На світі все знайдеш, крім рідної матері.

Щоб ви знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалась рука.

Омиті росами квітки розтулюють повіки.

Стала наближатися година рушати в дорогу.

На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли.

Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед, поверх нас.

За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена.

Осяяний сонцем, перед нами розкривався зовсім новий світ. Покинута людьми на довгі дні, дорога  помирає в бур'яні.

Досвітні огні, переможні,  урочі, прорізали темряву ночі.

Чую звістку пророчу, святу і таємну.

Сторож, несучи сніданок, стукнув дверима.

Стаючи на обраний гостинець, ми знаємо, хто шлях той торував. Усяка пташечка, радіючи, співала.

Я йшов не поспішаючи.

На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини.

Остап стояв вагаючись.

Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під"їзду театру панувало пожвавлення.

На краю села, над самою дорогою, ріс каштан, що світився їжакуватими плодами.

Я був молодий і здоровий і міг працювати не втомлюючись.

Він мав дивну властивість – зникати при очах, ставати непомітним.​