1. На які групи можна поділити народні пісні щодо їх авторів?
2. Які різновиди соціально – побутових пісень ви знаєте? Схарактеризуйте один із різновидів (назва пісні, тема, головна думка).
3. Наведіть приклади художнього паралелізму (з вивчених пісень).
4. Наведіть приклади персоніфікації з пісні «Ой у степу криниченька».
5. Чому І. Франко назвав коломийки «перлами розсипаного намиста» (твір – мініатюра).
Ответы
Ответ:
-Анонімні народні пісні: Пісні, які не мають відомих конкретних авторів і передаються з покоління в покоління у формі усної традиції.
-Авторські народні пісні: Пісні, які були створені конкретними авторами, але мають національний характер та стали популярними серед народу.
-Різновиди соціально-побутових пісень включають у себе:
-Робітничі пісні: Пісні, що відображають життя та труд робітників, часто співалися під час фізичної праці.
-Пісні про сім'ю та домівку: Пісні, які розповідають про родинні стосунки, домашні обов'язки та побутові радості та турботи.
Наприклад, однією з робітничих пісень є "Чорнобривці," яка розповідає про важку працю на полі та сум у серцях селян.
-Приклад художнього паралелізму з пісень:
У пісні "Ой, у лузі червона калина," зустрічається такий художній паралелізм: "Ой, у лузі червона калина, / Ой, на полі червоні маки цвіли." Ця фраза використовує паралель між червоною калиною та червоними маками для створення образу краси природи.
-Персоніфікація з пісні "Ой у степу криниченька" може включати ряд виразів, які надають антропоморфні якості натурі чи предметам. Один з можливих прикладів персоніфікації в цій пісні: "Ой, у степу криниченька / Водиця молоденька / Вітерцем зізнаненька / Молодого чарує." У цій фразі вода та вітер здійснюють дії, які характерні для живих істот, надаючи їм людські риси.
-Іван Франко назвав коломийки "перлами розсипаного намиста" для вираження їхньої краси та цінності. Він вважав, що коломийки - це невимушена, проста музика, яка відображає дух українського народу та його радісну природу. Термін "перли розсипаного намиста" вказує на цінність цих пісень у великому скарбництві української культури