Кодекс Наполеона (офіційно - Цивільний кодекс Франції) - кодекс цивільного права Франції, розроблений групою юристів під час правління Наполеона Бонапарта. Книга перша. Про осіб. Ст. 7. Здійснення цивільних прав не залежить від здібностей громадянина... Ст. 8. Кожен француз користується цивільними правами. Ст. 144. Чоловік до досягнення повних 18 років і жінка до досягнення повних 15 років не можуть укласти шлюб. Ст. 146. Немає шлюбу, якщо немає згоди. Ст. 148. Син, якому не виповнилося 25 років, дочка, яка не досягла 21 року, не можуть укласти шлюб без згоди їхніх батька і матері... Ст. 194. Ніхто не може вимагати визнання за ним звання чоловіка і визнання цивільних наслідків шлюбу, якщо він не надасть акта про здійснення шлюбу, внесеного до реєстру цивільного стану... Ст. 203. Самим фактом шлюбу подружжя спільно укладає зобов’язання годувати, утримувати і виховувати своїх дітей. Ст. 212. Подружжя зобов’язане до взаємної вірності, допомоги, підтримки. Ст. 371. Діти, у будь-якому віці, повинні виявляти своїм батьку і матері повагу і пошану. Ст. 372. Діти залишаються під опікою батьків до досягнення повноліття або до звільнення з-під опіки. Ст. 488. Повноліття настає після досягнення 21 року...
Книга друга. Про майно і про різні видозміни власностіСт. 516. Усе майно є рухомим або нерухомим. Ст. 537. Приватні особи мають право вільного розпорядження майном, яке їм належить... Ст. 538. Дороги, шляхи і вулиці... річки... береги... порти... і взагалі всі частини французької території, які не можуть стати предметом приватної власності, розглядаються як такі, що входять до державної власності. Ст. 539. Усе майно, ніким не освоєне і безгосподарне, а також майно осіб, померлих без спадкоємців, або спадки, які покинуті, належать до державної власності. Ст. 543. На майно можна мати або право власності, або просте право користування, або лише право вимагати виконання земельних повинностей. Ст. 544. Власністю є право користуватися і розпоряджатися речами найбільш абсолютним чином...
Книга третя. Про різні способи, якими набувається власність. Ст. 711. Власність на майно отримується через спадкування, через дарування між живими, по заповіту і через зобов’язання. Ст. 725. Для того щоб успадковувати, потрібно існувати на момент відкриття спадку... Ст. 893. Розпоряджатися своїм майном на безвідплатній підставі можна лише за допомогою дарування між живими або за допомогою заповіту... Ст. 1101. Договір є угода, за допомогою якої одна або кілька осіб зобов’язалися перед іншою особою або перед кількома особами дати що-небудь, зробити що-небудь або не робити чого-небудь. Ст. 1108. Чотири умови є істотними для чинності угоди: згода сторони, яка зобов’язалася; здатність укласти договір; певний предмет, що становить зміст обов’язку; дозволена підстава зобов’язання. Ст. 1124. Нездатними до укладення договорів є: неповнолітні; недієздатні особи, заміжні жінки, у випадках, зазначених у законі. Ст. 1126. Предметом договору є те, що одна сторона зобов’язалася дати, або те, що одна сторона зобов’язалася зробити, або чого вона зобов’язалася не робити. Ст. 1134. Угоди, законно укладені, займають місце закону для тих, хто їх уклав... Вони мають бути виконані добросовісно. Ст. 1710. Наймання роботи є договором, за яким одна сторона зобов’язалася зробити що-небудь для іншої сторони за платню, яка визначається їх угодою. Ст. 1780. Можна брати на себе обов’язок надати свої послуги лише на термін або для виконання певної справи.
✍Завдання (ПИСЬМОВО) Проаналізуйте текст (КОДЕКСУ). Порівняйте зміст Декларації і основних положень Кодексу. Поясніть, чому вони відповідають різним етапам розвитку індустріального суспільства.
Ответы
Ответ:
Декларація прав людини і громадянина 1789 року (Декларація) та Кодекс Наполеона (Цивільний кодекс Франції) представляють собою два ключові юридичні документи Франції, які відображають різні етапи розвитку суспільства та законодавства. Ось порівняння їх змісту та зв'язок з етапами розвитку індустріального суспільства:
Декларація прав людини і громадянина (1789 рік):
Захищає права та свободи індивідуальної особи.
Встановлює загальні принципи рівності перед законом, свободи та правосуддя.
Відображає ідеали Французької революції, коли суспільство відмовилося від абсолютної монархії та феодальної системи і прагнуло до створення громадянського суспільства на основі індивідуальних свобод та прав.
Кодекс Наполеона (Цивільний кодекс Франції):
Складається з систематизованого правового кодексу, що регулює цивільне право, включаючи сімейне та власність.
Вводить правові норми, які встановлюють порядок спадкування, шлюбу, власності та зобов'язань.
Був створений під час Наполеона Бонапарта з метою створення єдиної системи права в Франції та закріплення правових стандартів для стабілізації суспільства після періоду революційних турбулентностей.
Зв'язок з етапами розвитку індустріального суспільства:
Декларація прав людини і громадянина (1789 рік) відповідає етапу Французької революції та становленню ліберальних демократичних ідеалів. Цей документ відображає домінування індивідуальних прав та свобод.
Кодекс Наполеона відповідає етапу після революції, коли Франція намагалася відновити стабільність та порядок під час Наполеонівської доби. Кодекс Наполеона спрямований на встановлення єдиної системи права та регулювання цивільних справ, зокрема власності, спадкування та зобов'язань.
У цілому, Декларація прав людини і громадянина виражає ідеали індивідуальних прав і свобод, в той час як Кодекс Наполеона створений для вирішення практичних цивільних питань та стабілізації французького суспільства після революції.