Ответы
Ответ:
24 грудня 1798 – народився на хуторі Заосьє поблизу міста Новогрудка (Литовська губернія) у родині збіднілого шляхтича.
1812 – помер батько, залишивши сім’ю у скрутному становищі
1807-1815 – навчання в домініканській школі при Новогрудському храмі Михайла Архангела.
1815 – поступив у Віленський університет.
1817 – брав участь у створенні та діяльності патріотичних молодіжних гуртків филоматов і філаретів, написав програмні вірші («Ода до юності»).
1819-1823 по закінченні університету служив учителем в Ковно.
1823, жовтень – заарештований у Вільні і поміщений у в’язницю
1824 – випущений з в’язниці в квітні на поруки. У жовтні був висланий у вигнання з Литви.
1824 – 1829 пробув в Росії: Санкт-Петербург, Одеса, Крим, Москва
1829 – виїхав з Петербурга за кордон. Жив у Німеччині, Швейцарії, Італії.
1834 – одружився на Цілині Шимановській, яка народила йому 6 дітей
1839-1840 викладав латинську літературу в Лозанні.
1840 став першим професором слов’янської словесності в Колеж де Франс.
1841 підпав під вплив проповідника польського месіанства Анджея Товяньского.
1845 – за пропаганду товянізма французький уряд 1845 усунув Міцкевича від читання лекцій.
1852 – був відправлений у відставку.
1855 – Міцкевич овдовів, і восени поїхав до Константинополя, маючи намір організувати Новий польський, а також єврейський легіон для допомоги французам і англійцям в боротьбі з Росією.
26 листопада 1855 – заразившись холерою, помер.
У 1890 році прах Міцкевича був перевезений з Парижа до Кракова і поміщений в саркофаг у Вавельському кафедральному соборі.