Ответы
Ответ:
Притча — це земна історія із небесним змістом. Ісус Христос часто використовував притчі, щоб доносити глибокі істини. Ці історії легко запам’ятовуються, а символіка має багатий зміст.
Ісус навів багато аналогій, використовуючи звичайні речі, які були знайомі кожному — сіль, хліб, вівці. Притчі вимагали докладнішого пояснення, і з часом Ісус почав навчати виключно притчами.
Питання в тому, чому Ісус дозволив більшості людей сумніватися в змісті Його притч?
Перша відповідь на нього міститься в контексті Його притчі про сіяча. Ісус пояснив цю притчу своїм учням, коли вони відокремились від натовпу. «І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них говориш?”
А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.
Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.
На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, –
бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, – щоб я зцілив їх.
Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують.
Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.» (Матея 13:10-17).
Після цього Ісус, говорячи притчами, став пояснювати їх лише Своїм учням. Ті ж, хто постійно відкидав Його повідомлення, залишилися духовно сліпими й задавалися питаннями щодо значення слів Ісуса.
Він визначив чітку різницю між тими, кому були дані «вуха, щоби слухати», і тими, хто вперто не хотів вірити, — вони слухали, але ніколи насправді не розуміли: «навчається ніби ввесь час, а ніколи дійти не може до зрозуміння правди» (2 Тимотея 3:7).
Ісус розумів, що істина не була солодкою для всіх. Він говорив притчами для тих, хто дійсно прагнув наблизитись до Бога, бо так простіше передати істину. Притчі є благословенням для тих, хто готовий слухати. А для людей з огрубілими серцями та вухами, притча також є проголошенням суду.
Объяснение: