Ознайомтеся з уривком із праці історика та подискутуйте, чому доля учасників росій сько-французької війни склалась саме так. Чи можна назвати таку політику типовою / нехарактерною для імперії? Свою відповідь обґрунтуйте.
«Ще кілька місяців українським козакам та народному ополченню довелося відбувати гарнізонну службу в населених пунктах Франції, Німеччини і Польщі. Але тільки-но укра- їнські полки повернулися на Батьківщину, їх негайно розформували. Цар ніби забув свою обіцянку надати учасникам війни особисту свободу і звільнити від багатьох феодаль- них повинностей. Натомість переможців Наполеона примусили бути тими, ким вони були до війни: кріпаками у поміщиків або державними селянами. Повернулися до кріпаць- кого животіння і солдати, мобілізовані за масовим рекрутським набором... Українські ко- заки спробували збройно захищати свою самостійність, бо за наказом царя і їх почали реорганізовувати в уланські полки регулярної армії» (В. Сарбей).
Ответы
Ответ:
Объяснение:Доля учасників російсько-французької війни, які були українцями, є складною і багатогранною. Вона відображає особливості політики Російської імперії того часу.
1. Обіцянка та реальність: Українські козаки та народне ополчення вірили в обіцянку царя про надання їм особистої свободи та звільнення від феодальних повинностей за участь у війні проти Наполеона. Однак ця обіцянка не була виконана, і їх повернули до стану кріпаків чи державних селян.
2. Політика царського уряду: Російська імперія була схильною до централізації влади та підтримувала систему кріпосного права, яка була корінною проблемою для українців, що відзначилися у війні. Повернення їх до кріпацького статусу відображало політику імперії, яка бажала підтримувати статус-кво.
3. Недовіра до українських козаків: Російське керівництво можливо було обурене тим, що українські козаки відзначилися на боці Наполеона, і вони мали сумніви стосовно їхньої лояльності до Російської імперії.
4. Репресії та реорганізація: Розформування українських полків та їхнє відправлення до регулярної армії були спрямовані на позбавлення їхньої автономії та скасування статусу козаків. Це була спроба реорганізувати їх у рамках загального структурированого війська Російської імперії.
Така політика може бути вважена типовою для Російської імперії того періоду, оскільки імперія традиційно мала сентралізовану владу та не була налаштована на надання широких прав і автономії різним етнічним групам. Водночас, це також може вказувати на нехарактерну політику щодо українських козаків, оскільки їх було залучено до війни на боці Росії та, здається, мали б очікувати більшої вдячності та підтримки за їхню службу.