Ответы
Відповідь:
Тема: зображення на широкому суспільному тлі життєпису злочинця Чіпки від його народження до ув'язнення на каторгу.
Ідея: утвердження думки: якщо суспільство недосконале, то рано чи пізно народ протестуватиме; заперечення боротьби з несправедливістю через злочин.
Композиція, композиційно-стильові особливості: композиція роману складна, через що академік Олександр Біленький назвав твір "будинком з багатьма прибудовами і надбудовами". Своєрідність і складність композиції зумовлена винятково широкими хронологічними межами зображення життя. Роман складається із чотирьох великих частин, кожна з яких поділяється на розділи (їх у творі тридцять); кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність.
У першій частині йдеться про дитячі та юнацькі роки головного героя Чіпки, у другій подано історію села Пісок за півтораста років, третя продовжує розповідь про тяжку долю селянського бунтаря, а остання ознайомлює читача з її трагічним завершенням.
Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями:
життя, боротьба і шукання соціальної справедливості Чіпки;
життєвий шлях Максима Ґудзя, змалювання його морального занепаду; зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи і народних рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок;
історія династії панів Польських;
життєвий шлях товариша Чіпки Грицька, матері Чіпки Мотрі, дружини Галі.
Дивіться також
Хіба ревуть воли, як ясла повні? (повний текст)
▲ читається за 3 вечори
Хіба ревуть воли, як ясла повні? (скорочено)
Хіба ревуть воли, як ясла повні? (шкільні твори)
"Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (реферати)
Як ви розумієте назву роману? (та інші запитання)
Біографія Панаса Мирного
Події в романі відбуваються не в хронологічній, а в логічно-психологічній послідовності. Ці сюжетні лінії на тлі суспільно-історичних подій розвиваються, перетинаються і створюють загальний сюжет твору:
перші дві частини — це експозиція;
розділом "Нема землі" починається зав'язка;
епізоди реакції Чіпки на вигнання його із земства, його духовного зламу — кульмінація;
винищення козацької родини Хоменків і арешт головного героя — розв'язка.
І композиція роману, і його сюжет підпорядковані головному завданню — розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, показати причини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях злочину.
Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" мав ще й інший авторський заголовок — "Пропаща сила", який виник із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. Ця назва є своєрідним ключем до розуміння і художнього задуму, і центрального персонажа твору. Вона містить роздуми автора про нереалізовану силу людини, яка народжена для прекрасних справ, але яка не розкрила своїх потенційних здібностей і можливостей.
Друга частина є екскурсом у далеке минуле — до історії села Піски. Авторам знадобився півторастолітній зріз часу, щоб показати історичні корені деформації моралі, пов'язані з руйнуванням усталеного національно і релігійно зумовленого порядку життя козацького села. Ретроспективний принцип (звернення до минулого) надає можливості широких зіставлень і узагальнень, робить зображення подій масштабним і в часі, і в просторі.
Роман наповнений елементами символіки (сама назва роману — перефразований вислів з біблійної "Книги Іова", який спочатку виконував роль епіграфа до роману, вказувала на головний символ. Воли — алегоричний образ знедоленого селянства. Віл — узагальнений образ філософського наповнення, адже віл — це й покірність, і сила, зручна в господарстві. Такою силою й був народ. Цей образ-символ — ключ до прочитання головної ідеї твору — українці в ярмі).