Уникнення ризику інфікування ВІЛ під час надання невідкладної допомоги" та подивитись відео.
Пожалуйста помоги
Ответы
Відповідь:
Метою першої допомоги після ймовірного контакту з ВІЛ є скорочення часу контакту з інфікованими біологічними рідинами (у тому числі з кров’ю) та тканинами. То що слід зробити, щоб зменшити ризик інфікування?
При пораненні голкою:
Негайно вимити місце контакту з милом;
Потримати поранену ділянку під проточною водою протягом кількох хвилин або поки кровотеча не припиниться;
Якщо проточної води немає, обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук.
Не використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод (вони можуть погіршити стан рани);
Не стискати і не терти пошкоджене місце;
Не відсмоктувати кров з ранки, що лишилася після уколу.
При розбризкуванні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин порядок дій є наступним:
При розбризкуванні на непошкоджену шкіру:
Якщо немає проточної води, обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук;
Використовувати слабкі дезінфікуючі засоби, наприклад, 2-4% розчин хлоргексидину глюконату;
Не використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод;
Не терти місце контакту;
Не накладати пов’язку.
При розбризкуванні в очі:
Одразу промити око водою або фізіологічним розчином: сісти, закинути голову та попросити когось обережно лити на око воду або фізіологічний розчин. Щоб рідина затекла під повіки, час від часу їх слід обережно відтягати;
Не знімати контактні лінзи під час промивання – вони створюють захисний бар’єр;
Після промивання ока контакті лінзи слід зняти та обробити звичайним способом. Після цього їх можна використовувати знову.
Не промивати очі з милом або дезінфікуючим розчином.
При розбризкуванні на слизову оболонку ротової порожнини:
Терміново виплюнути рідину, що потрапила до рота;
Ретельно прополоскати рот водою або фізіологічним розчином і знову виплюнути. Повторити кілька разів.
Не використовувати для промивання мило чи дезінфікуючий розчин.
Що далі?
Наступний крок – обстеження. По-перше, особи, яка є потенційним джерелом інфікування. По-друге, того, хто мав контакт з потенційним джерелом інфікування, щоб з’ясувати, чи був він інфікований ВІЛ, гепатитом С чи В до контакту.
Далі – проведення постконтактної профілактики, якщо вдалося звернутися до лікаря менше ніж через 72 години після контакту і якщо для цього є показання, тобто контакт загрожував інфікуванням.
Якщо з моменту контакту пройшло понад 72 години, постконтактна профілактика вже недоцільна, однак необхідні консультація лікаря, тестування та подальше спостереження
Пояснення: