Ответы
На березі стародавнього річкового потоку, де води Музи насправді здавалося купали душу, жила старенька жінка, яка носила ім'я Калліопа. Всі сусіди з дивністю дивилися, коли вона вранці виходила до білого світла, наче Геліос сам особисто їй освічував дорогу.
Але найцікавіше було в її саду. Там ростли рослини, такі чарівні, що, як кажуть, самих богів можна було б заволодіти їхньою красою. Серед них була і дивовижна рожева троянда, що пахла як нектар з Олімпу. І кажуть, що Афродіта, богиня краси, приходила туди вночі, щоб насолодитися її ароматом.
Калліопа, зі своєю магічною силою, вміла прикрашати світ словами. Її голос линув, наче спів гарпії, і слова, які вона вимовляла, створювали казку. Люди приходили до неї за порадами та піснями, навіть самий мудрий центавр заздрив її вмінню.
Отже, Калліопа, як справжній оракул, розсіяла свої слова серед людей, наділивши їх вірою і мудрістю, а її сад з рожевими трояндами залучав навіть саму богиню краси. Так продовжувалася ця чарівна мініатюра серед звичайних смертних та божественних сил, де крилаті вирази міфології переплелися зі словами мудрості.
Відповідь:
У давні часи, коли боги грецького Олімпу ковзали з неба до землі на крилах Фортуни, сталася подія, яка вразила навіть самого Зевса. На вершині гори Олімпу, серед мерехтливого блиску блискучих богінь, засяяв новий амфорний покал. Цей безцінний релікт виготовив сам Гефест, використовуючи свою майстерність із вогню, афінську і вулканічну смолу. І, здавалося, нічого не могло обдурити справедливого Аполлона і героїчного Геракла, які завжди мали розв'язання на всяку загадку, окрім однієї – яким же богам достанеться цей покал?
Тут розвіялася крилате фраза "Ковзанути на гору Парнас", адже самий Парнас замислювався над тим, кому віддати це дивовижне діло. Велика сварка серед богів розгорнулася, і навіть Гермес, найшвидший з богів, не міг рознести їхні аргументи до кожного куточка світу.
Але одного разу, під час світанку, коли Афродита випрала свою білизну в Марсовому потоці, з'явився самий незвичайний герой – Прометей. Він приніс з собою літострофічний кущ дивної рослини – мімозу, і представив богам найцінніший дар – миттєвий відпочинок та ніжну пристрасть. Відразу ж боги забули про сварки, взялись за покал і розсіялися по світу, спускаючись із Олімпу, аби подарувати цей амфорний диво всім смертним.
З того часу, кажуть, що "мімозовий квітник цвіте на вершині Олімпу", а фраза "дарувати мімози" стала символом ніжності і невимовної радості в житті. А героїчний Персей, сповнений пишної краси Афродити та мудрості Прометея, став нащадком богів і людей, що завжди пам'ятав про цей дивний подарунок із світу богів.
(P.s. Сподіваюся вам підійде ^^)