Ответы
Ответ:Самооборона – це дії людини, яка захищається від нападника. Кримінальним кодексом визначено, що перевищення самооборони – це умисне заподіяння тяжкої шкоди нападнику, яка не відповідає небезпечності посягання або обставинам захисту.
Головне при самообороні – обеззброїти нападника, говорить Сергій Вольфовський. Будь-які інші дії можуть кваліфікуватися як напад та перевищення самооборони, що тягне за собою кримінальну відповідальність. Тобто, як тільки напад припинився, важливо припинити самооборону.
При перевищенні самооборони законом передбачено дві статті Кримінального кодексу:
стаття 118 «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони» – найсуворіше покарання позбавлення волі на строк 2 роки;
стаття 124 «Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони» – найсуворіше покарання обмеження волі на строк до 2 років.
Незалежно від наслідків, людину не притягнуть до кримінальної відповідальності якщо суд визнає, що людина діяла у стані необхідної оборони, уявної оборони, або у стані крайньої необхідності.
Необхідна оборона – це заподіяння нападнику шкоди, яка є необхідною і достатньою для негайного відведення чи припинення посягання.
Уявна оборона – це дії, пов’язані з заподіянням шкоди, коли реального посягання не було, але особа неправильно оцінила обставини та помилково припустила наявність нападу. Наприклад, коли нападник погрожує та каже, що має зброю, але не демонструє її відкрито. Насправді ж зброї немає.
Крайня необхідність – це дії потерпілого, якщо небезпеку не можна було усунути іншим чином.
Объяснение: