Іменники, подані у дужках, вжити у кличному відмінку, виділити закінчення, пояснити його вживання
1. Ти, (синичка), ти (сестричка) моя, така ж бо ти люба-милая! 7. Спи, моя (доненька), спи, моя (доленька)! Я колишу на руках. 3. (Дніпро, Дніпро)! Розбивав ти мури- гори кам'яні, віз ти в землю половецьку Святослава на човні (Олесь). 4. Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, (добро) і (правда) віку. 5. (душа), світися освітися, ясен (біль) мій. 6. На Колимі запахло чебрецем, і рута-м'ятою, і кропивою. Кохана (сестра), дякую (Стус.) 7. (Котик)- (воркотик), одягни сорочку! 8. (Поливалка)-(поливальниця), на вгороді (помагальниця)! Набери з криниці свіжої водиці 19. He втікайте, (зайченята), між ожину, в гущину. 10. (Доня), (донечка), вставай! Вже ясніє неба край, півник вже давно кричить! (К. П.). 11. Будеш, (батько), панувати, поки живуть люди. 12. А де ж мої думи, рожевії квіти, доглядані, смілі, викохані діти, кому ти їх, (друг), кому передав? (Т. Ш.). 13. Ой, куди їдеш, (Явтух)? (Н. тв.).
Ответы
Ответ:
1. Ти, синичко, ти сестричко моя, така ж бо ти люба-милая! Закінчення "о" вживається в кличному відмінку для вираження адреси, звертання до особи.
2. Спи, моя доненько, спи, моя доленько! Я колишу на руках. Закінчення "о" також вживається для звертання до дитини у кличному відмінку.
3. Дніпро, Дніпро! Розбивав ти мури-гори кам'яні, віз ти в землю половецьку Святослава на човні Олесь. У цьому реченні ім'я "Дніпро" залишилося без змін, оскільки воно вже в кличному відмінку, а "Олесь" - просто ім'я без змін.
4. Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро і правда віку. В даному випадку, іменники "добро" і "правда" не змінюються в кличному відмінку.
5. Душе, світися освітися, ясен біль мій. У цьому реченні "душа" переходить у кличний відмінок зі зміною закінчення на "е".
6. На Колимі запахло чебрецем, і рута-м'ятою, і кропивою. Кохана сестро, дякую Стусу. У цьому реченні "сестра" переходить у кличний відмінок зі зміною закінчення на "о".
7. Котику-воркутку, одягни сорочку! Звертання до котика "Котику" зазнало зміни в кличному відмінку.
8. Поливалко-поливальнице, на вгороді помагальнице! Набери з криниці свіжої водиці. Звертання до "поливалки" і "поливальниці" зазнало відмін в кличному відмінку, але "помагальнице" залишилося без змін.
9. Не втікайте, зайченята, між ожину, в гущину. Звертання до зайченят "зайченята" переходить у кличний відмінок.
10. Доно, донечко, вставай! Вже ясніє неба край, півник вже давно кричить. Звертання до "доні" і "донечки" зазнало змін в кличному відмінку.
11. Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди. У цьому реченні ім'я "батько" не змінюється в кличному відмінку.
12. А де ж мої думи, рожевії квіти, доглядані, смілі, викохані діти, кому ти їх, друже, кому передав? Звертання до "друга" зазнало зміни в кличному відмінку.
13. Ой, куди їдеш, Явтучу? Звертання до "Явтуха" зазнало зміни в кличному відмінку.
Объяснение: