Написати переказ тексту, СРОЧНО, ДАЮ 50 БАЛІВ

ТЕКСТ ⬇️

Півосені, зиму й піввесни на радіо «Вежа», що в Івано-Франків- ську, існувала програма «Щоденник». Щоденником її можна було назвати лише тому, що програма виходила щодня, крім суботи й неділі. Придумувати трихвилинну оповідь доводилося постійно. Коли укладалася книжка, я мав можливість цілковито пере- інакшити її, дописавши щось таке, про що не говорив, але хотів би сказати. Про те, як... Але про це буде вже інша книжка. Ця за- лишиться відкритою прийняти щось інше. Адже зроблена вона лише для того, щоб на кожну прочитану історію кожному хотілося б відповісти якоюсь своєю, нічим не гіршою... Ось один із весняних записів. випадковою, недовершеною, готовою Міські мешканці звикли оцінювати погоду й різні природні явища лише з огляду на їхні зручності та вигоди. Селяни, землероби, садівники, лісівники й пасічники думають не про себе, а про звірів, комах, дерева, бруньки, пагони, цибульки, зерна, квіти, листя, плоди, ягоди й коріння, якими вони опікуються. Зрештою, опікуються тільки для того, щоб з'їсти самим або віддати тим, хто живе в містах, і погоду оцінюють лише з огля- ду на власні вигоди. У цьому звуженні світогляду — причина найбільших нещасть людства. Але так є споконвіків, і виявляється, що ті поодинокі люди, які чують спів трави, просто не можуть і вже ніколи не зможуть переконати зважати на нього тих, хто цього співу не чує. Позавчорашній сніг сприймався по-різному: як неприємність, вибрик, жарт, радість, ускладнення, перешкода, безсенсовість, абсурд, фрагмент, який нічого, урешті, не значить і, крім кількох відкладених рейсів, нічого не змінює. Усе одно вже весна, і цей короткочасний сніговий бунт угамується через кілька днів. Сніг випав позавчора, а через кілька днів, тобто сьогодні, по ньому залишилися тільки сліди. Здається, він справді нічого не змінив. Однак таке твердження правильне лише в системі координат людської антропоцентричної — логіки. Насправді два дні снігу врятували ціле плем'я, ціле військо Божих істот. Цей маленький мужній і прекрасний народ уже знемагав від людської навали. Щодня його найкращих чоловіків, найвродливіших жінок із ненародженими дітьми, його найбільших мудреців убивали людські руки, а тіла вивозили до міста й там на площах виставляли на по- вільне тління. Люди руйнували їхні оселі, випорпували із землі їхні скарби, міняючи на гроші для дешевих розваг. День снігопаду й кілька днів укритої снігом землі дали можливість цьому народові пере- почити. За короткий час, відпущений до нового наступу людей, лісові племена крокусів, під- сніжників і пролісків устигли вже багато. Одні з них скинули в ґрунт запліднене насіння, інші відмерли, урятувавши цим самим підземну багаторічну цибульку від знищення, а переважна більшість просто перестала бути привабливою й через це позбулася незахищеності. Тож дводенний сніг наприкінці березня не був марним. Можливо, завдяки йому на другу весну маленьке плем'я зможе скликати нове велике військо (За Т. Прохаськом).​

Ответы

Ответ дал: matvei2090
0

Ответ:

У радіопрограмі "Щоденник" на радіо "Вежа" в Івано-Франківську, яка існувала півосені, протягом зими і піввесни, розповідали щоденні оповіді, виходячи в ефір кожен день, за винятком суботи і неділі. Автор стверджує, що ця програма була "щоденником" тільки тому, що виходила щодня. Коли закінчувався тираж книги, автор мав можливість редагувати її, додаючи додатковий контент, яким він хотів поділитися. У тексті зазначається, що містяни оцінюють природні явища з точки зору власної зручності, водночас сільські мешканці дбають про природу та рослини. Заключено, що таке звужене бачення світу може призвести до нещастя людства. Передається історія, коли снігопад весною врятував певне плем'я від людської агресії, дозволивши рослинам вирости та відновитися після знищення.

Вас заинтересует