Ответы
Ответ дал:
4
Була в гаї верба висока,
І там вона танцювала сама,
Під нею трунок вересовий спить,
І снився йому мрій та снів світ.
Автор пише з ніжністю та ласкою,
Співчуваючи своїм персонажам,
І вербу, і трунок він обожнює,
Із ними співчуває їхнім долям.
Та в трунку спить не відчужений ворог,
А верба танцює весняну вдачу,
Автор вірить у чудо і красу,
Своїх персонажів обіймає ніжною душею.
І там вона танцювала сама,
Під нею трунок вересовий спить,
І снився йому мрій та снів світ.
Автор пише з ніжністю та ласкою,
Співчуваючи своїм персонажам,
І вербу, і трунок він обожнює,
Із ними співчуває їхнім долям.
Та в трунку спить не відчужений ворог,
А верба танцює весняну вдачу,
Автор вірить у чудо і красу,
Своїх персонажів обіймає ніжною душею.
Вас заинтересует
1 год назад
1 год назад
1 год назад
8 лет назад