Ответы
Ответ:
Він кликав прекрасне мечтою… На мир глумливо дивився – И нічого у всій природі Благословити він не хотів. О. С. Пушкін Сам М. Горький говорив про свою ранню творчість так: з одного боку, у дитинстві і юності його оточувало “томливо бідне, сіре життя”, що він хотів прикрасити, внести в неї мрію про вільну людину; з іншого боку, у майбутнього письменника “на зорі мрячної юності” був так багато важких вражень, що він “не міг не писати” правду про життя, тобто не міг уникнути реалістичного зображення дійсності, а подібне зображеннянеминуче вело до викриття сучасного суспільства. Це складне світосприймання відбилося в ранніх оповіданнях Горького про босяків – “колишніх людях” – назва оповідання М. Горького).
Саме ці герої принесли письменникові голосну славу на самому початку його творчого шляху.
Головний герой оповідання “Челкаш” – Гришка Челкаш, запеклий п’яниця й спритний, сміливий портовий злодій. Зображення босяка, що сам себе поставив поза суспільством, – тема цього добутку. По соціальній характеристиці герой належить до “покидьків суспільства”.
Здається, що в подібних людях не може зберегтися
ні людського достоїнства, ні переконань, ні совісті. Але письменник ламає звичний погляд на босяка й показує свого героя як яскраву особистість зі складним характером і власною життєвою філософією.
Так представлена ідея добутку. Оповідання “Челкаш” – гостросюжетна новела, побудована на психологічному парадоксі: коли у фіналі портовий злодій приступає до поділу грошей, він, всупереч розповсюдженому погляду на босяків, зненацька проявляє широту характеру й щиросердечну чуйність, а добропорядний селянин-бідняк Гаврило демонструє огидну жадібність і міщанську агресивність. Побачивши в руках Челкаша пачку грошей, він миттєво забуває всі християнські моральні заповіді й готовий убити свого напарника, виправдуючись тим, що цей босяк – “непотрібний на землі” людина, що за його смерть ніхто не стягне.
Гіркий зображує Челкаша як романтичного героя.
Спочатку романтична незвичайність вигляду портового злодія підкреслюється його подібністю з яструбом: “Навіть і тут, серед сотень таких же, як він, різких босяцьких фігур, він відразу обертав на себе увага своєю подібністю зі степовим яструбом, своєю хижою худорбою й цією ходою, що прицілюється, плавний і спокійної на вид, але внутрішньо збудженої й зіркої, як років того хижого птаха, що він нагадував” . Челкаш з’являється перед читачем таємничою, романтичною особистістю. По-перше, з оповідання невідома історія його життя й причини перетворення хлопця з багатої селянської сім’ї, яким він бачить себе в спогадах , у портового злодія. По-друге, Горький не дає “історію душі” головного героя, тобто еволюцію його поглядів і переконань.
Автор показує глибину й оригінальність характеру Челкаша, але цей характер залишається статичним, як і повинне бути в романтичного героя.
Яким Челкаш вступає в оповідання, таким і йде у фіналі по березі моря – людиною трагічної долі, носильним, рішучим, мужнім. Любов Челкаша до моря свідчить про його романтичному щиросердечний настрое: у безкрайнім морі герой почуває абсолютну волю, до якої прагне сам: “Він, злодій, любив море. Його кипуча нервова натура, жадібна на враження, ніколи не пересичувалася спогляданням цієї темної широти, бескрайной, вільної й потужної” . Може бути, тому мінливість морського пейзажу йому ніколи не набридає.
Письменники-Романтики любили зображувати співзвуччя почуттів героя й дикої природи, бачачи в цьому тонкі щиросердечні переживання, які робили романтичних героїв незвичайними серед пересічних людей. Малюючи свого героя, Горький виходить із переконання: особистість, звичайно, формується середовищем, але важливіше, що “людини створює його опір навколишньому середовищу”. Опір Челкаша суспільству виразилося в запереченні загальноприйнятих цінностей і норм поводження.
Герой живе, нехтуючи всі людські закони. Наприклад, у порту знають, що він злодій, і говорять йому це в очі.