Ответы
Ответ:
У цей день, сьогодні, я прокидаюся в своїй стожарі, яка знаходиться в прекрасній долині поблизу річки. Ніжний світанок пробудив мене зі сну, а легкий вітерець розносить спокійну пісню пташок. Це час неоліту, коли люди живуть в гармонії з природою та вміло використовують її дари.
Мій день починається зі сніданку, який складається зі свіжого плоду, ягід та горіхів, які ми збирали разом із родиною вчора в лісі. Спільний обід об'єднує нашу громаду, і ми ділимося припасами, які кожен із нас приготував.
Після сніданку, ми відправляємося на роботу. Я разом із батьком будувати нову стожару для молодої пари, яка вирішила з'єднати свої долі. Наші інструменти прості, але ефективні - дерев'яні киянки і кам'яні ножиці. Наша спільна праця вдосконалює нашу громаду та зміцнює зв'язки між нашими людьми.
Після роботи у мене залишається декілька вільних годин, які я проводжу, граючи зі своїми друзями у перший футбол. М'яч виготовлений із м'якого шкіряного мішка, а ворота - зі стовбурів дерева. Наші гри - це чудовий спосіб підтримувати форму та навчатися спільно працювати в команді.
Після гри, ми збираємося на святкування великого обряду - вбирання стожари. Вечір пройде в колі родини і друзів, ми співатимемо, розповідатимемо історії та відзначатимемо єдність нашого народу.
Мій день в часи неоліту - це день спокою, спільноти та гармонії з природою. Ця епоха вчить нас поважати землю та один одного, і вона завжди залишатиметься частиною нашої історії та нашої душі.
Переборюючи свій ледачий сон, я вийшов з-під шалашу і опинився в іншому світі. Вперше побачивши зоряне небо, що розташовувалося надо мною, я не міг стримати захвату. Зорі були такими яскравими і безліччю, ніби я знаходився в усесвіті дива.
Мій день починався з виду на природу, від якої залишалася лише благовонна трава і м'який бриз, що ледь доторкувався до обличчя. Неолітична дійсність надихала мене - я був свідком краси природи, яка зачаровувала своїм величем.
Переді мною тяглася прекрасна річка, що блакитніла на сонці. Я пригнався до неї, спраглий від приготованої майстринею чашки з водою, і насолоджувався свіжістю й більшою чистотою смаку. Річка була живою артерією цього світу – зводила до дружелюбних плес різні супутні мешканці.
Прогулюючись край річки, я помітив групу ремісників, які майстерно обробляли кам'яні блоки. Вони створювали вражаючі архітектурні шедеври, які прикрашали наші житла. Це був час, коли створювалися перші монументальні споруди, які були свідками майбутнього цивілізаційного розвитку.
Мій день в часи неоліту був наповнений приголомшливими краєвидами, контактами з природою та зануренням у світ архаїчних здивувань. Цей день ніколи не підлягав забуттю - це був день, коли було можливо зануритися у давні часи та залишити свій слід у хвилі історії.