• Предмет: Биология
  • Автор: xxxxxxxxxxx1235
  • Вопрос задан 4 месяца назад

творче завдання.За допомогою різних джерел інформації та власного досвіду підготовки міні-презентацію про чинники що соковиділенню що гальмують цей процес​

Ответы

Ответ дал: BRUH222
0

Відповідь :Рухова функція травного тракту - обов'язкова умова нормальних хімічних перетворень речовин. Рухи в ротовій порожнині не обмежуються жуванням - діяльністю жу­вальних м'язів, переміщенням нижньої щелепи. Харчова грудка багато разів перевертається, розминається язиком, м'язами щік, м'якого піднебіння. Складний руховий акт - ковтання. У страво­ході починаються специфічні для кишкового тракту рухи - пери­стальтика. Антиперистальтика більш властива верхнім відділам травного тракту - стравоходу, шлунку, дванадцятипалій кишці. Блювота найчастіше буває шлунковою, рідше - з тонкого ки­шечника. Тільки в тяжких випадках непрохідності кінцевих ділянок товстих кишок може бути блювота і антиперистальтика товстих кишок з викиданням майже перетравленої харчової маси через рот.

Маятникоподібні рухи найчастіше поширені у відділах з інтен­сивними ферментативними процесами - у шлунку, дванадцяти­палій кишці. Цими рухами їжа перемішується із соками. Заслінки сфінктерів відкриваються в міру просування хімусу до відхідни­кового отвору (ануса), але під час антиперистальтики сфінктери розслаблюються, що сприяє руху хімусу в зворотному напрямі.

Якщо узагальнити дані щодо регуляції роботи травного тракту, можна виявити певну зако­номірність. Діяльність початкових частин травного тракту - ротової порожнини, слинних залоз, стравоходу - підпорядкована тільки нервовому контролю. Робота розташованих нижче шлунка, підшлункової залози та печінки регулюється як нервовими (симпатичні та парасимпатичні нерви), так і гуморальними (гормони травного тракту) чинниками. В кишечнику додається ще один регуляторний механізм - пряма дія механічних (тверді частин­ки їжі) та хімічних (кислота шлункового соку, мила, продукти перетравлення білків) подразників на залози слизової оболонки. Таким чином, в міру просування їжі по травній трубці в кау­дальному напрямі, тобто до її заднього кінця, дещо зменшується роль нервової та зростає значення гуморальної регуляції і особ­ливо роль місцевих, локально діючих подразників.

Все це, перш за все, стосується роботи травних залоз, тобто процесів секреції Рухова діяльність травного тракту регулюється переважно симпатичними та парасимпатичними нервами. Перші гальмують, а другі, навпаки, посилюють моторику шлунка й ки­шечнику.

Нервовому контролю підлягають всі відділи травної системи. Центри, що регулюють роботу різних її відділів, розташовані в довгастому (центр слиновиділення, шлункової секреції) і спинно­му мозку (центр дефекації). Велике значення в регуляції діяльності шлунково-кишкового тракту має кора півкуль голов­ного мозку. Вона здійснює умовнорефлекторну регуляцію та довільні впливи на роботу цього тракту.  Важливу роль в регу­ляції всієї травної системи відіграє ще один рівень центральної нервової системи - гіпоталамус (частина проміжного мозку). Тут знаходяться центри голоду й насичення, нейрони яких збуджуються при змінах у крові, що їх омиває, вмісту про­дуктів травлення (наприклад, глюкози). Зниження їх концент­рації в крові збуджує центр голоду (апетиту), в результаті чого виникають так звані голодні скорочення шлунка, при цьому ви­никає бурчання в шлунку і відчуваються гострі напади голо­ду. У тварин це спричиняє відповідні зміни поведінки, спрямо­вані на пошук і здобування харчу. При збільшенні вмісту про­дуктів травлення в крові збуджується центр насичення, виникає відчуття ситості, організм припиняє приймати їжу. Певне значення в такій регуляції мають чутливі імпульси від рецепторів шлунка та кишечника, які інформують центри про ступінь наповнення шлунково-кишкового тракту їжею.

Пояснення:

Правильно зрозумів? Перечитай, кинь на друк. Та виділи основну інформацію

Вас заинтересует