Напишіть твір роздум про вчинки людей у художньому стилі. Використайте в тексті фразеологізми.

Ответы

Ответ дал: arianka31
5
У невгамовнім танці часу, людські вчинки — це лякаючий феєрверк долі. Поривисті кроки долають страхи, як піднятий парус у бурю надій. Життєва стежка крута, наче складний переплет суджень, але на кожному відомому повороті митцівської долі малюється відбиток людської сутності.

Подекуди судження глибокі, наче струни скрипки, що звільнюють барви емоцій. Серце б'ється у такт музиці відваги, прагнучи змінити світовий виступ. Але йдучи дорогою мистецтва, не обійтися без гір та виграїв. Людина стає на тонкій межі між спокусою та відданістю ідеалам, що ввійшли в народні пісні та анекдоти.

Коли життєва кузня спекла випробування, а пристрасні серця втомилися, з'являється мить розсуду, мить, коли рука на серці й визнає — і це був той вчинок, який доторкнувся душі. Ця мить — як гармонія, знахідка, намисто від розлучення з минулим.

Тож у цьому марші відваги й любові, заслухаймо музику вчинків, бо вони — стійкі акорди великого твору людства.

studenikove: Слишком длиный
Ответ дал: dianakalinka939
0

Ответ:

У цьому світі, наче велика гравюра, люди вчинками своїми роблять штрихи на полотні життя. Кожен з нас - митець свого доленосного полотна. Та й часом, наче в злобрядному кузні, наші вчинки обростають живописними кольорами, які оживляють сіресть буденності. Але, буває, ми занадто легковажно вибираємо пензлик нашої долі і створюємо чорну крапку на своїй картині. Тож пам'ятаймо, що "кожна крапля - вода, а збільшуючи долю свою, збільшуємо та й воду" - бо вчинки наші - це камені, якими будуємо свій шлях, і вони відбиваються від нашої долі, наче камінь від води. Нехай вони завжди мають благородність мазка митця, а не безпринципність художника-аматора.

Вас заинтересует