1.Які причини зумовили перехід CPCP? радянського керівництва до НЕПу? Назвіть складові НЕПу.
2. З'ясуйте результати і наслідки непу.
3. Чому і між ким виникла гостра боротьба за лідерство у партії більшовиків після усунення Леніна від активної політичної діяльності?
4. Який рік вважається роком утвердження тоталітарного режиму в СРСР і чому?
5. З якою метою проводилась індустріалізація в
6. Визначте позитивні й негативні підсумки індустріалізації в СРСР. Якими методами вона проводилась?
7. З'ясуйте мету проведення колективізації в СРСР. Якими методами проводилася колективізація?
8. Охарактеризуйте основні наслідки колективізації.
9. Що сприяло встановленню режиму одноосібної влади в СРСР?
10. Яка мета масових репресій? До яких наслідків призвели масові репресії в СРСР?
Ответы
Відповідь:
1. Причини переходу радянського керівництва до Нової економічної політики (НЕП):
Громадянська війна та військові втрати.
Голод і руйнування внаслідок війни і військового комунізму.
Відчуття необхідності відновлення економіки та підтримки селянства.
Спроба полегшити соціальний конфлікт та зміцнити легітимність комуністичного режиму.
Складові НЕПу включали:
Збереження деякої приватної власності на засоби виробництва.
Збереження ринкових відносин та внутрішньої торгівлі.
Залучення іноземних інвестицій та торгівля з іншими країнами.
Розширення сільськогосподарського виробництва та розмежування земель на індивідуальних селянських господарствах.
Результати і наслідки НЕПу:
Споживчий підйом і покращення життєвого рівня.
Відновлення економіки та індустріалізація.
Розвиток малих підприємств і торговельного сектору.
Підтримка селянства.
Зростання господарської незалежності.
Зменшення політичного тиску.
Наслідки:
Зміцнення буржуазних елементів в суспільстві.
Збільшення розбіжностей між багатими та бідними.
Конфлікти між новими підприємцями та селянством.
Підтримка економічого і соціального розладу в країні.
2. Гостра боротьба за лідерство в партії більшовиків після усунення Леніна від активної політичної діяльності виникла між Левом Троцьким та Йосифом Сталіним. Троцький підтримував ідею світової революції та більш активну інтернаціоналістичну політику, в той час як Сталін був за зміцнення "соціалізму в одній країні" і збереження влади в Радянському Союзі.
3. Рік 1929 вважається роком утвердження тоталітарного режиму в СРСР, оскільки саме в цей рік почалася широка кампанія репресій, включаючи Голодомор та Велику терористичну репресію, які призвели до масових переслідувань, репресій і політичних вбивств.
4. Індустріалізація в СРСР проводилась з метою перетворити країну з аграрної в промислову та зробити її більш конкурентоздатною на світовому ринку. Також ця політика включала в себе мету збільшення виробництва військового обладнання.
5. Позитивні наслідки індустріалізації включають зростання виробництва та промислового потенціалу, створення нових робочих місць і зростання економіки. Проте це супроводжувалося масовими переселеннями сільського населення в міста та жорстокими умовами праці в промислових підприємствах.
6. Колективізація проводилась з метою збільшити виробництво сільськогосподарської продукції і підтримувати індустріалізацію. Методи включали конфіскацію приватної власності, змушену колективізацію та репресії проти селян,
7. Мета проведення колективізації в СРСР була багатоплановою. Головною метою було збільшення виробництва сільськогосподарської продукції для забезпечення індустріалізації країни та експорту сільськогосподарських товарів для отримання іноземних валютних резервів. Колективізація також мала на меті політичну контроль і усунення "кулацької" опозиції, яка часто противилася радянській владі.
Методи проведення колективізації включали:
Конфіскацію приватної землі та власності селян.
Створення колективних ферм (колгоспів), де селяни об'єднували свої земельні ділянки та майно.
Постійний тиск на селян та репресії щодо тих, хто виступав проти колективізації.
Спроби індоктринації селян із комуністичною ідеологією та примусова "колективізація".
Основні наслідки колективізації включають:
Масовий опір селян та голодомор, який вплинув на мільйони людей та призвів до голоду та смертей.
Зменшення кількості селянських господарств і втрату приватної власності.
Збільшення кількості робочих рук у промисловості і підтримку індустріалізації.
Розширення радянської влади в сільській місцевості та зміцнення контролю над сільським населенням.
Знищення культурних і традиційних аспектів сільського життя та зменшення зв'язків селянства зі своєю культурною спадщиною.
Встановлення режиму одноосібної влади в СРСР сприяло кілька чинників:
Загальна нестабільність і перепалюваність після смерті Леніна та боротьба за владу між Троцьким, Сталіним і іншими.
Сталін використовував свій вплив в партії та Комінтерні, щоб видалити опозицію та консолідувати свою владу.
Масові репресії та політичні розправи відсікли будь-яку опозицію та обмежили політичну свободу.
Зміцнення позиції Сталіна як глави партії та держави.
Масові репресії були спрямовані на придушення будь-якої опозиції та забезпечення абсолютної влади радянського режиму. Наслідки масових репресій включали:
Масові арешти, виселення, вбивства та політичні розправи.
Страх та знелюднення населення відсікали будь-який опір та дисидентство.
Руйнування інтелектуального та культурного потенціалу країни.
Залучення селян та інших верств суспільства до репресій та розправ.
Відсічення покоління лідерів і інтелектуалів, що могло б виступити проти режиму.
Ці масові репресії відобразилися на житті і історії СРСР, залишаючи психологічні, соціальні та політичні наслідки, які відчувається і до цього часу.
8,9 та 10 на жаль не вміщується